top of page

(Звучить українська мелодія. Вибігає хлопець в укр. костюмі)

Хл.1.     Хлопці! Дівчата! Мерщій до мене. Я Вам щось розкажу!

( З різних боків вибігають дівчата й хлопці.)

Дівч.1.   Що сталося?

Дівч.2.   Чого репетуєш, наче тебе хтось ріже!

Хл.2.      Вам би, дівчата, тільки штучки прикладати. Мабуть і правда щось серйозне  

                трапилось. Дивись, який серйозний.

Хл.1.      Я оце почув, ну трошки підслухав, що дівки й парубки на вечорниці збираються.

Дівч.3.   А ми тут до чого?

Хл.1.      То я й кажу, може, й ми вечорниці влаштуємо.

Хл.3.      А що, це ідея! Сьогодні ж Калиту кусати треба!

Дівч. 4.  Нічого у нас із цеї ідеї не вийде! Це ж треба готуватись: знайти, хто нас у

                 хату пустить, спекти калиту...

Дівч.5.   А я бачила, що мати калачі пекла. Можна попросити.

Хл.4.      Все вийде. Ходім. Я таке придумав.

(Дівчата й хлопці виходять. На сцені господа. Жінка порається коло печі)

Госп.     І де це Оленка забарилась. Вже й сутеніти почало.

(Відкриваються двері, забігає дівчинка)

Дівч.1.  Мамо, я вже дома!

Госп.    Та бачу! Де так довго була?

Дівч.1.  Мамо, ми тут з дівчатами й хлопцями на вечорниці хочемо.

Госп.    Оце ти насмішила! Та ж три вершка од горшка, а вже на вечорниці?  

Дівч.1.  Ну мамо!

Госп.     Рано ще!

Дівч.     Та ми хотіли пограти, калиту покусати.

Госп.    Ну, навіть і не знаю! А до кого ж ви йдете?

(Відкриваються двері,забігає хлопець.)

Хл.4.    Здрастуйте, тітко! Та ми ж прийшли уже. Дівчата, хлопці, заходьте! Оленчина

               мати нас на вечорниці запросила.

Госп.   От шибеник, от баламут. Та звісно ж, що запросила. Не виганяти ж вас на

               вулицю. Тільки в мене калити немає.

Дівч.5.  Та то не страшно. Ми її з собою принесли.

Дівч.6.  А рогач і кочерга знайдуться ж, правда, тітонько!

Госп.    Ох і підлизи! А що ж ви вмієте робити?

Дівч.7.  Та ви не дивіться, що ми малі. Ми все вміємо: і прибирати, і готувати, і

               співати, і танцювати.

Хл.4.    Ось послухайте, я вам історію розкажу. Пішов я якось у яблуко по сад, а

               там гавкало як засобаче, а я через плиг тин – устав тай лежу, а потім упав, та й

              далі побіг. Ну як вам моя історія.

Госп.   Та й язикатий же ти, Богдане.

Хл.4.   Та є таке. Весь у батька.

Дівч. 8. Ага! А він як у тій приказці: «Яка хата – такий тин, який батько – такий  син!»

Хлоп. 2. Торохтіла сорока, як діжка з горохом.

Дівч. 6. Та хто б казав!

Дівч. 1. А хочете, я вам розкажу! Сестри вечір, добречки. Чи не телячили ви моїх 

           белят. Аяже,  телячили,  телячили. Задрали лози та й побігли у хвіст.

Дівч. 2. Годі вже вам у перестрілки грати, давайте краще пісню співати.

Разом. А й правда.

(Всі співають пісню «Дівка в сінях стояла»)

 

Госп.   От молодці! Гарно співаєте! А, може, ще й пограєте? Чи не вмієте?

Хл.3.   Щоб ми, парубки, та не вміли! Хлопці, давайте всім покажемо, на що ми здатні!

Дівч.   Ану ж, ану!

(Хлопці грають в гру «Довга лоза»)

Хл.2.   Ну що, які ми козаки?!

Госп.   Та гарні!

Дівч.3. Ага! Це називається: хвали мене моя губонько!

Хл. 3.  Та й гостра ж ти на язик!

Дівч.3. Ага! Не стрижу, а брию! От так вам!

Госп.   А давайте я вас гри навчу!

Хл.5. А ви що, теж вмієте?

Госп. То і я колись такою, як ви, була. Оленко, неси заслонку.

(Пісня-гра «Джа»)

Хл.1. Та коли ж ми ту калиту кусати будемо? Чого ж ми на вечорниці збиралися?

Дівч. 6. Що, вже їстоньки захотів?

Дівч. 2. Чи, може, на рогачі покататись захотів.

Хл.1. Та ну вас! Налетять, як горобці, і слова сказати не дадуть.

Дівч.1. А давайте ще в зайчика пограємо?

Разом. Давайте! Цур, я – зайчик!

Хл. 5. А чого це ти.

Дівч.1. Бо це я придумала!

Госп. Та не сваріться! Всі будете!

(Пісня-гра «Зайчик»)

Госп. Ну що, нагармидерувались? Пора і до калити

приступати. Час обирати  пана 

             Калитинського та пана Кочергинського!

(Проходить обряд кусання калити.)

Кочерг. Здоров був, пане Калитинський!

Калит.   Здоров і ти будь, пане Коцюбинський.

Кочерг. Я іду Калиту кусати.

Калит.  Треба зуби добрі мати.

Кочерг. А я вкушу.

Калит.   А я впишу.

Госп.   Ану, парубки й дівки! Чи не забарилися ви у вечорниці грати. Час уже

             й додому вам вирушати.

Дівч.4.  Гарно, тітонько, у вас грати, та пора і честь знати.

Хлоп.   Спасибі вам за господу, за гостинність. Ми до вас і на той рік

            прийдемо. Та на цьому слові зоставайтесь здорові.

Андріївські вечорниці

Свято Водохреща

Учні виконують пісню «Добрий вечір тобі, пане господарю.» Під  неї заходять

учасники.

Всі  1. Добрий вечір тобі ,  пане господарю,

            Радуйся, ой радуйся , земле,

            Син Божий народився.

        2. Застеляйте столи та все килимами,

             Радуйся, ой радуйся земле,

             Син Божий народився.

  1. Кладіть паляниці з ярої пшениці,  

Радуйся, ой радуйся земле,

Син Божий народився.

  1. Бо вже йдуть у гості три святі праздники, Радуйся…

  2. А що перший праздник, то Різдво Христове, Радуйся…

  3. А другий же праздник – святого Василя,  Радуйся …

  4. А третій же празник  -- святе Водохреща,  Радуйся…

Учень1 Різдвяно—новорічний  період закінчувався 19січня святом Богоявлення.

             В народі ще називають  цей день Водохрещення, Водосвяття , Ордан ,

             Йордан, Ардан.

Учень2  Вечір напередодні Водохреща українці називають другим Святим

             вечором або головною кутею.

Учень3 Вечір називався «голодною кутею» тому, що цього  дня треба їсти пісне. 

            Господар повинен водою окропити оселю : подвір’я, хату, худобу від злих

           духів. Після такого дійства сім’я сідала вечеряти, але на  столі  мали стояти

           пісні страви. Вечеря  починалася кутею.

      (Господар , господиня і діти. Діти сидять на лаві, мати  порається біля вечері .)

Мати. От і діждали Святого вечора. Зараз, дітки, тато охрестить господарство і

           будемо сідати до столу. 

                             (Заходить до хати батько)

Батько Давай, жінко, книша та я піду на господарство, щоб  лихі духи

            обминали наше подвір’я, щоб птиця та худоба  водилась. А ти, сину,

             іди зі мною та вчися в батька, бо як станеш господарем, то цю справу  

             робитимеш ти .

Син Добре тату. Я зараз.

         (Мати дає батькові свячену воду, васильки , а синові -  крейду.)

Мати  Дай же, Боже, на все добре. 

           (Батько кропить навхрест хату і співає.)

Батько Ой в Ордані крещаюся тєбе, Господі.

           Тройческоє явіся поклонениє

           Родітєлі ! Во власті  свідєтєльство ім.

           Возлюбленного  тя сина іменуя.

           І дух  в відє голубінє

          І вєствованія словієм твоім  утвєржденія

          Являйся же, Хрістє Боже ,

          І мір прсвяща,  і слава Тєбє!               

         (Мати і донька готують вечерю)

 

Мати  Подай, доню, миску, буду кутю сипати, а ти клади ложки на стіл.

Дочка Добре. Мамо, а що таке кутя ?

Мати  Кутя—це зварена пшенична крупа, до неї  добавляється м’ятий мак, який

           розбавляється солодкою медяною водою. Під час свят ця страва стоїть в  

           горщику на покуті, тому  і  називається кутею. Зрозуміло.

Дочка Так, мамо . Дякую.

Мати Щось наших довго нема.

Дочка (Заглядає у вікно). Та вже йдуть.

           (Заходять батько з сином).

Батько  Ну що сину, запам’ятав .

Син Аякже! Оксанко, це так цікаво.

Мати Ось і страви подані. Сідаймо вечеряти.

           (Сідають до столу.)

Мати Ану, батьку, клич мороза.

Батько (Встає набирає в ложку куті, підкидає до стелі).

            Морозе, Морозе! Іди до нас кутю їсти.

            Та не поморозь жито, пшеницю і всяку пашницю.

          (Одна дитина чхає.)

Мати. Рости здоровий !

Батько Дарую тобі на щастя коня. Будь господарем

Дочка Тату! А навіщо ви Іванкові коня даруєте?

Батько За давнім  звичаєм, хто чхне в цей день за столом,  

             той буде дуже щасливим. І йому треба щось    

             подарувати . Зрозуміло?

            А тепер пора на річку іти ,  Йордан рубати.

Мати Ходімо, діти, і ми з татом, подивимось. 

   (Одягаються, виходять.)

Учень4 Свято за традицією відбувалось на річці. В місцевостях ,бідних водою,

             збиралися біля  криниці.

Учень5 На Йордан—так називалося місце, де проходила   церемонія хрещення—

              збирались святково одягнені  люди.

Учень6 Йордан мав форму хреста. Точніше, це вирубаний   на воді хрест.

Учень7 Вирубана  ополонка називалась Йорданом тому, що  Іван Хреститель

             Спасителя хрестив у річці Йордан.

Учень8  Освячену воду люди набирали в посуд і розносили по домівках, вірячи

             в те , що хто першим принесе  воду додому , в того худоба буде

             розмножуватись і господарство буде йти добре.

Учень9 З давніх— давен говорять, що Йорданська вода має  цілющі властивості.

             Дівчата , аби бути красивими,  вмивалися цією водою.

Учень10 Із днем Водохреща пов’язані і деякі повір’я «Якщо  на Водосвяття дерева

             вкриті інеєм ,  весною у  відповідний день тижня треба сіяти ярову  

             пшеницю ,вродить як гай».

Учень11 Якщо в цей день ясно і сонячно, то хліба в даному році будуть чисті.

Учень12 А якщо похмуро , небо вкрите хмарами – у хлібі буде багато сажини.

Учень13 Пасічники спостерігали: «коли на водохреща риба табунами ходить ,

            на рой добре буде».

Свято Водохреща

CIMG1927.JPG
CIMG1932.JPG

Свято Миколая

Ангел 1. Добрий день Вам, любі друзі!

Ангел 2. Добрий і святковий день, дорослі і діти!

Ангел 3. Ми з нетерпінням цілий рік чекали сьогоднішнього дня.

Ангел 4. Це той момент, коли ми спускаємось із небес на землю.

Ангел 1. А ще день хвилюючий, бо, саме в ніч на 19 грудня, діти чекають на зустріч із  

                Святим Миколаєм.

Ангел 2. Святого чекають і дорослі, адже добрий і справедливий Миколай покаже дітям,

                хто і як себе поводив протягом року.

Ангел 3. Чемні і слухняні хлопчики й дівчатка отримають гарні дарунки, а бешкетники –

                різочки.

Ангел 4. Ми усім Вам сповіщаєм, що вже десь зовсім поруч ходить Святий Миколай і

               скоро до на завітає.

 (Пісня «Дзень-дзень, Миколай»)

Ангел 1. Усі діти люблять і чекають Святого Миколая.

Ангел 2. Але, мабуть, мало хто знає, як він став святим.

Ангел 3. Зараз ми разом відмотаємо час і потрапимо в дитинство Миколая.

Ангел 4. Тож приготуйтесь до захоплюючої мандрівки в минуле.

(Виходять дівчатка й хлопчики, серед них – Миколка)

Хл.1. Ми вже так довго граємо, я їсти хочу!

Дівч. 1. А я в ніжки змерзла.

Дівч.2. Погрітися б хоч трохи.

Миколка. А чому ви так легко одяглись. Ми ж завжди довго граємось.

Дівч.3. А це найтепліше, що у нас є.

Миколка. А чому їсти із собою не брали?

Дівч.1. Та брали сухарика, але вже з’їли.

Миколка. Та що той сухарик? Ось я вас пригощу (Дістає печиво, цукерки) Беріть,

               пригощайтесь...

Хл.1. От пощастило тобі, Миколко! У тебе все є: одяг, взуття, їжа смачна, солодощі.

Дівч.2. А ще, ти дуже добрий. Інший би на твоєму місці в нашу сторону і не глянув би.

Дівч.3. А ти і гратись до нас приходиш, ще й пригощаєш смачненьким.

Миколка. Та їжте на здоров’я. Я завтра ще принесу.

Хл.1. А тебе сварити не будуть?

Миколка. Мене – ні! А за що? Я ж не викидаю нічого, а з друзями ділюся. Слухайте, а   

            ходім до мене гратись, заодно й нагрієтесь.

(Миколка з друзями виходить. Кімната . Батько й  мати Миколки)

Батько Де це наш Миколка бігає?

Мати. Знову з дітьми на вигоні грає. Хоч би не простудився. Холодно щось стало.

Батько. Мабуть, знов додому тих жебраків приведе.

Мати. Та чого ти так говориш! Вони хоч і бідні, але добрі. Миколці подобається з ними .

Батько. Вони з ним водяться тому, що статки маєм. Забороню!

Мати. Не треба. Хай граються. Дивись, наш син щасливий, коли спілкується з друзями.

( Пісня «Доброта Миколая»)

Ангел 1. Любив хлопчик грати з однолітками, та не дуже цьому раділи його батьки,

          особливо тато.

Ангел 2. Миколка ріс у заможній сім'ї, тому не розумів, що таке бідність та злиденність.

Ангел 3. З роками хлопчику все більше й більше ставало жаль тих, хто не мав достатку.

Ангел 4. Він хотів поділитися з друзями іграшками та їжею, але тато заборонив.

Миколка. Ну й подумаєш. Не дозволяє він. Але ж у нас всього багато. Чому б не дати тим,

             хто потребує цього. Я й знаю, що негарно батьків не слухати, знаю, що за непослух

             отримаю різочки, але всеодно поділюсь із друзями тим, що маю. Тільки як я це

             зроблю? Треба подумати!

Анг.Охор. Який гарний і добрий хлопчик! Треба йому допомогти. Адже обов’язок Ангела

            не тільки охороняти, а й допомагати. Скажу Миколці, щоб він уночі, коли всі

           спатимуть, піде попід хатами і покладе на поріг те, що кому треба. А щоб йому не

           було страшно, я буду супроводжувати від хати й до хати.

(Пісня Ангела)

Миколка. Все, добру справу зробив, подарунки роздав. Головне, ніхто мене не бачив.

          Може, й тато не помітив, що я з дому дещо виніс, адже в нас так всього багато. Хіба

          можна все запам’ятати? Ну а якщо й помітить, то я готовий понести покарання. Але

          ж добра справа вже зроблена.

Ангел 1. Так хлопчик Миколка щороку, в ніч із 18 на 19 грудня, носив своїм друзям і

          бідним людям подарунки.

Ангел 2. Хоч і отримав від тата різочки, але не відступився від свого.

Ангел 3. За це, коли Миколка виріс, його зарахували до числа святих.

Ангел 4. Ми й до сьогодні віримо в чудеса Святого Миколая. Молимось йому, а він чує нас і допомагає.

(Пісня «Ходить по землі Святий Миколай»)

Зірочка 1. Ой, така чарівна й відповідальна сьогодні ніч.

Зірочка 2. Адже нам треба світити як можна яскравіше.

Зірочка 1. Щоб Святий Миколай бачив добре шлях.

Зірочка 2. Що не оминув жодної хатини, де на нього чекають діти.

Зірочка 1. Ми попросимо зірочок-сестричок, хай вони яскраво сяють на небі.

Зірочка 2. А ми спустимось на землю і будемо освітлювати шлях Миколаю.

Зірочка 1. Я згодна! Адже це – особлива ніч. Саме сьогодні по-особливому світить місяць.

Зірочка 2. І хмаринки не виходять на небо, а зорі сяють не так як завжди, а святково.

Зірочка 1. Ой, щось ми заговорились. Час вирушати.

Зірочка 2. Так! Хоч би ми не запізнились, бо Святий Миколай почне без нас подарунки

                   розносити.                                                                                                                    Зірочка 1. Щось не побачить, а нам буде соромно.

(Пісня «Золота зіронька»)

Хуха 1. Агов, друзі! А йдіть сюди! Я щось знайшов.

(Виходять ще дві хухи)

Хуха 2. Чого ти так кричиш? Усіх Хух побудиш!

Хуха 3. Ой, а що це ти за  гору сюди притіг?

Хуха 1. Я собі тихо й мирно котився, коли це – гуп! Думаю собі, що воно могло статись. Озираюсь навкруги, аж бачу, щось велике і червоне прямісінько перед моїм носом. Заглядаю тихесенько в середину, а там: гостинці, іграшки. Не можу збагнути, звідки воно звались і для чого.

Хуха 2. Давайте будемо розмірковувати. Перше, якщо там цукерки та іграшки, то це подарунки для дітей.

Хуха 3. По-друге, якщо воно звалилось, як сніг на голову, то його хтось підкинув.

Хуха 1. Це все правильно! А нам що з цим робить? Його ж хтось шукає і хтось чекає.

Хуха 2. Спокійно. Думаймо далі. Якщо його підкинули нам, то значить ми повинні зрозуміти, що робити далі. Думаймо!

(Голос Ангела) Любі Хухи! Завтра День Святого Миколая. Його завжди чекають усі діти.  Це була для Вас підказка від Ангела-Охоронця.

Хуха 3. Ви це чули? Завтра Миколая. А ми до чого. Чому нам цей мішок?

Хуха 1. Я зрозумів. Цей мішок належить Святому Миколаю, а хтось його вкрав.

Хуха 2. І тепер ми повинні повернути його Миколаю.

Хуха 3. То хутчіш, святий от-от вирушить в дорогу.

(Хухи із мішком виходять. На сцену заходять усі учасники)

Зірочка 1. Ось на небі вже зійшла перша зоря,

                  Освітила сяйвом доли і моря.

Зірочка 2. Хлопчики й дівчатка в вікна заглядають,

                  Миколаю слова такі промовляють.

Уч.1. Миколаю, Миколаю!  Хочеш, пісню заспіваю,

          Чи матусі допоможу.  Я зроблю усе, що зможу!

Уч.2. Хочу в свято я із ранку  Подарунок взять на ганку.

           І цукерки, і горішки –  Всіх смаколиків потрішку.

Уч.3. Я подякую тобі,  Що ти ходиш по землі,

          Радість носиш діточкам   І здоров’я їх батькам.

Уч.4. Я так хочу в день святковий  

          Подарунок мать чудовий.

Уч.5. Чобіточки хочу мати,

         Щоб у ніжки не змерзати.

Уч.6. А я хочу кожушок

         Для себе й моїх сестричок.

Уч.7. А мені б – так щось смачненьке,

          Щось м’ясне і солоденьке.

Уч.8. В цей день, друже, не зівай,

          Бо ходить по землі Святий Миколай.

          Подарунки він розносить,

          Дітям радість цим приносить.

Уч. 9. Чемним діткам – зірочки  Неслухняним – різочки.

           Я надію таку маю, Він й до мене завітає.

Уч.10. Цілу ніч не буду спати, А тихенько виглядати.

           Зустрічі дуже чекаю, Тебе бачить я бажаю.

Хуха 1. Іде! Іде! Усі радійте! Миколай з хвилини на хвилину буде!

Хуха 2. Подарунків багато несе!

Уч.11. А звідки ти знаєш?

Хуха 2. Бо мішок великий і важкий.

Хуха 3. А ще ми цей мішок знайшли і Святому Миколаю повернули!

(Заходить Святий Миколай)

Св. Миколай. Здрастуйте, любі малята, гарні хлопчики й дівчата! Я знаю, що Ви дуже  

         чекали цього свята, і знаю, що хотіли мене побачити. Ішов я до Вас довго: через ліси і

         доли, ріки й гори. Не просто йшов, а ніс подарунки: кому солодощі, а кому – різочки.

Анг. Охор. Святий Миколаю! У нас немає неслухняних діток. Вони всі поводили себе

         чемно, були вихованими, тому заслуговують гарних подарунків, а різочки забери тим,

          хто утебе вкрав мішок.

Св. Миколай. Ну добре! Ану, мої помічники, допоможіть мені.

(Св. Миколай із ангелятами роздає подарунки)

Уч.12. Дякуємо тобі, Святий Миколай, що до нас ти завітав,

        Зі святом усіх привітав й подаруночки  роздав.

( Пісня «Ой щедрик- щедрик»)

«Ой, на Івана, та й на Купала…»

( Звучить весела українська мелодія. Виходять хлопці.)

1 хл.  Агов, хлопці! Гайда з нами на поляну

2 хл.  Сьогодні Купала – срібна роса впала .

3 хл.  Та на наш барвінок зелений .

           Ясно – красно стало, так як на Купало.

4 хл.  Щоб сьогодні Купало наше заламало.

1 хл.  Щоб наше Купало ще краще стало.

 (Гурт хлопців в українських костюмах на візку вивозять і встановлюють опудало Купала)

2 хл.  Люди добрі!

3 хл.  В нас Купало солом’яне живицею просмолене.

4 хл.  Буде жаром пломеніти –

          Чим же будемо гасити?

1 хл.  Будемо решетом возити,

           Будемо глечиком носити,

Разом Щоб Купало погасити

2 хл.   Агов, дівчата!

            А де ж ваша Марена?

3 хл.    А може Купай лиця?

4 хл.    Тоді вже Марена – Купай лиця?

1 хл.    Вже час свято починати,

             А ви не квапитесь!

             ( Гурт дівчат виносять Марену)

1 дівч. А у нас все гаразд.

             І Мареночка, як та квіточка,

             Не крива, квітуча.

             Чекає не дочекається ,

              Коли Купало покличе.

  ( Дівчата встановлюють Марену)

  1 хл.    Чого це ваша Марена, як курка варена?

  1 дівч.  Ви б краще сказали,

              Де Вашого Івана пси покусали,

              Щось його зовсім не видно.

  2 хл. – Та це ж справжня Купай лиця.

             Кругом неї тільки танцювати та пісні співати.

            ( Виконується хоровод "Марена")

  1 дівч. – Наше Купало з верби,

                А ти, Іване, прийди, але як не прийдеш доріжкою,

                То прийдемо теліжкою.

                Давай, Марічко, в коло іди,

                Та пісню свою заведи.

Марічка – Отака дівоча доля!

                  Думала, якщо коси маю

                  Як пшеничний лан

                  Якщо личко маю,    

                  Як те яблучко,

                  Якщо стан, як у тієї берізки                      

                  То й щастя саме прийде

                  Постукає, покличе

                  Може ніч Купальська

                  Повернемо моє кохання.

1 дівч. –   Марічко, чого сумуєш,

                  Час вінки плести.

                  Ходім з нами.

                  (Марічка йде до гурту дівчат . До Купалиці підходять хлопці)

1 дівч. -    Тут вам не бувати

                  І нашої Купалиці не брати.

2 дівч.-     Ідіть до свого Івана Купала

                  І нашої Марени – Купалиці не займайте.

1 хл. -       Будемо й Купало качати

                  І вашу марену брати.

2 хл.-       Гайда до води !

                 Марену купати.

  (Гурт дівчат та хлопців беруть Марену,  топлять її в річці й співають « Ой, на Івана…»

1.Дівч. -   Вже час настав Купальське вогнище розпалити.             

3 хл. -     Палай ясно,

                Світи ясно,

Разом      вогонь наш !

4 хл. -     Гори, гори не згасай ,

                Від усього злого землю очищай

Разом -   Гори наш Купальський вогонь.

1 хл. -     А тепер будемо всі через вогонь стрибати.

1 хл. -    А , що ви сумних пісень співаєте ?

                Для смутку буде ще завтрашній день.

2 хл. -    Співаймо веселих,

               Співаймо гучних

3 хл. -    Хай лине під гаєм

                Веселий наш сміх !

4 хл. -     Е, ні ,почують сторчаки,

                Примчаться сюди

                Накоять нам бешкету – буду біди.       

(Шум, гам, нечиста сила чорти, русалки лякають дівчат та хлопців , ті розбігаються в різні сторони з вереском .)

4 хл. – Хлопці, дівчата не бійтеся

            Хай палає незгасно ця ватра ,

            Без вогню ж бо нічого не варте .згинь ,нечиста , згинь !

           Треба його розвеселити .

          (Хлопці урочисто піднімають опудало і підносять до вогнища )

1 хл. – Допалимо та й соломоньку ,

            Та ходімо додомоньку

            Лети ,лети ,та купаленьку , 

           В червоному та багаттячку

           (спалюють Купала)

1 дівч.- А нам час віночки на воду пускати,

              Та долі своєї питати

(Входять хлопці з дерев’яними відрами)

2 дівч.- Ми принесли Вам водиці з Купальської криниці!

              Сонцем осяяна, бо сонце і вода – то і є Купала.

3 хл.- То ж пригощайте гостей наших.

           А  ви, шановні ,пийте воду з джерела.

4 хл.- Щоб на всій планеті люди не стрічались з горем і нуждою,

           Наливайтесь колоски і квіти,

           І серце високою любов’ю.

1 хл.- І нехай сьогоднішня ніч принесе, Вам

           Оновлення, очищення від хвороб, дасть заряд бадьорості,

           Нові сили для праці, а коханим любов та злагоду.

           ( Виходить дівчина в українському костюмі виносить коровай)

1 дівч.- А де вода, там і хліб!

              Пригощайтесь люди, сил набирайтесь.

              На многії літа

              Попереду жнива йдуть, на ваш труд ждуть.

              ( Пригощають присутніх короваєм)

1 хл.- Дівчата, ходімо за квіткою чарівницею,

           Що папороттю зветься!

1 дівч.- А на Івана Купала пічка мала

              То ж поспішайте своє щастя знайти.    

«Ой, на Івана, та й на Купала…»

«А що перший празник – то Різдво Христове»

«А що перший празник – то Різдво Христове»

 Мета: систематизувати знання учнів про звичаї, традиції та обряди українського народу;

Виховувати глибокі почуття до української культури, рідного краю, свого народу;

Сприяти бажанню учнів примножувати родинні традиції, берегти свою національну культуру;

Допомогти дітям зрозуміти, що без культури немає  людини, нації.

 

Обладнання: вишиті рушники, стародавній посуд, українські костюми.

Вступне слово вчителя:

 Серед зимових свят українців особливо виділявся період Дванадцятидення (Святки) з кульмінаційними точками 7 січня (Різдво), 14 січня (Старий Новий рік), 19 січня (Хрещення). Навколо цих дат церковного та громадянського календаря протягом віків складався надзвичайно багатий комплекс звичаєвості.

 Святкова трапеза напередодні Різдва (Святвечір, багата кутя, вілія), яка проходила у сімейному колі, повсюди в Україні мала урочистий характер і виливалась у справжній ритуал.

Широко побутувала традиція обмінюватись на Святвечір ритуальними стравами. Родичам, хрещеним  батькам, бабі повитусі, бідним сусідам  святкову вечерю носили, як правило, діти.

 Напередодні або в перший день Різдва з вечора починали колядувати.

 За своїм походженням колядування є поза церковним звичаєм, що існував задовго до прийняття християнства. Але з часом давні аграрно-новорічні обходи, що несли у собі ідеї родючості, були частково християнізовані.

А як відбувався обряд колядування, ви зараз побачите.

 

(Учасники свята: ватаг, звіздоноша, пастушки, циганка, коза, чорт, дзвонар, міхоноша, дівчата, хлопці. Всі співають щедрівку «Ой чи є, чи нема…»)

Ой чи є, чи нема пан господар вдома?

Щедрий вечір, добрий вечір,

Пан господар вдома.

Ой нема, ой нема-він поїхав до млина.

Пшениченьки спетлювать,

Меду-пива купувать.

Меду-пива купувать,

Щедрівників частувать.

Ватаг. Добрий вечір, люди добрі! Чи дозволите у вашій хаті  заколядувати?

Звіздоноша. Ми завітали до Вас, щоб поздоровити оселю  та її  господарів з Різдвом   

            Христовим та з наступаючим Новим  роком.

Дзвонар. Щедрий вечір, пане господарю

                Стережи, Боже, його товару,

                Його товару, всякого статку.

                Молім  Бога за отця і матку

                      Добрий вечір!

(Всі співають « Добрий вечір тобі пане господарю»)

Добрий вечір тобі, пане господарю,

Радуйся, ой радуйся земле,

Син Божий народився.

Застиляйте столи та все килимами.

Кладіть паляниці з ярої пшениці.

Бо прийшли у гості три празники.

А що перший празник то Різдво Христове.

А що другий празник то свято Василя.

А що третій празник то святе Водохреща.

Паст1. Добрий вечір, добрі люди.

            Хай між Вами згода буде.

            У нас нині диво сталось-

            Вівці всі порозбігались.

Паст2. Ми прийшли вам розказати

            Про нечувану новину,

            Про небесную новину,

            Про чудесную дитину.

(Всі співають «По всьому світу стала новина.»)

По всьому світу стала новина:

Діва Марія сина родила.

В ясла положила , сінцем притрусила

Господнього сина.

Діва Марія Бога просила:

В щоби я сина свого сповила.

Ти небесний царю, пошли мені дари

 Ісусу Хрестові.

Злітали янголи з неба до землі,

Принесли дари діві Марії:

Три свічі воскові ще й ризи шовкові,

Ісусу Хрестові.

Дівч.1. А в полі, полі сам Господь ходив.

             Сам Господь ходив, зерно розносив.

             Діва Марія Бога просила:

             Уроди, Боже, жито, пшеницю,

            Жито, пшеницю,  всяку  пашницю

            Будьте здорові з Різдвом Христовим.

(Всі співають «Іде звідна чудна.)

Ідіот звізда чудна  З восток на полудня.

Над вертепом сіяє  Трьом царям путь являє.

Шедшем троє царі  Несуть Христу дари

Ірод їх пригласіл,    Куда йдьотє он спросіл.

Отвічавши єму:    Ми йдьом к родженому йдитє

І мнє возвєстите.    Ангел усихавши

На путь наставлявши:    Іним путьом йдите

Ко Іроду не йдіте.     Ірод засмутився,

Що Бог народився,   Що в Новом Іфлієме

Бог-Цар народився.   Слава рож денному

От нас умоленному   Спаси Бог человека

На многиє лєта.

Паруб.І Сійся, родися всяка пашниця: жито, пшениця,

              Ячмінь, овес, гречка, горох, сочевиця.

              Щоби біди-смутку не знали,

               в щасті - здоров'ї многії літа проживали.

(Всі співають «Ой сивая тая зозуленька»).

Паруб. ІІ. Коляд, коляд, колядниця

                 Добра в дядька паляниця.

Дівч. 2. Добра з маком, добра з медом

              Бо не спав під ожередом.

Циган. Має в хаті і надворі,

Дзвон. Має вдосталь у коморі.

Міхон. Поле жменька, в хату-мірка,

             Колядникам в торбу дірка.

Коза. Котилася торба з великого горба.

           А у тій торбі хліб-паляниця.

           Хто нас почастує, той звеселиться,

            а хто подарує, той збагатиться.

Дівчина 3. Коляд, коляд, колядниця, 

                   Добра з медом паляниця,

                   А без меду не така,

                   Дайте тітко пиріжка,

                   А Ви дядьку п’ятака –

                   Ми зтанцюєм гопака.

                             (Всі танцюють.)

Хл. 1 .       Ви за цюю колядку дайте все нам до ладу.

Дівч. 1.    Прудку кашки, кільце ковбаски.

Хл.2.        А не дасте ковбасу – я Вам хату розтрясу.

Дівч.2.     Як не дасте кашу – візьму дівку Вашу.

Хл.3.        Винось сала не скупися, щоб урожай уродився.

Дівч.3.     Щоб нажали сто кіп жита, щоб сімя була вся сита.

Хл.4.        Щоб скотина водилася, щоб пшениця родилася.

Дівч.4.     Хазяїн Іде-пожиток несе.

Хл.5.       Перший пожиток – мірочка гречки нам на варенички.

Дівч.5.    Другий пожиток – решето вівса, а зверху ковбаса.

Міхоноша.  От і щедрівка уся. 

Звіздоноша.  А за ці щедрівки – кварта горілки.

Ватаг.      А з цієї мови – будьте здорові.

Вчитель. А за те, що Ви так гарно вітали, прийміть пожитки:  

                 ковбаса і сало, ще й цукерки, щоб не було мало.

(Всі співають «Слава нашим господарям».)

CIMG1936.JPG
CIMG1922.JPG

Господар. Вже й вечір надворі, а гостей ще й досі нема. Дивлюсь на цю прибрану світлицю і пригадалася мені молодість і ті післяживні вечорниці, після яких стала я дівувати.Та коли це було …Ех хіба що в спогадах. А й справді, я Вам розкажу, як мене охризовували. Хліба того року вродили на славу. На лан виходили всі, хто вмів жати, снопи в`язати. Вчасно збирали урожай. Ну, думаю, на лану поряд з дорослими працювала. Може на вечорницях до дівочого гурту приймуть, тобто охризують. Я вмію і прясти, і шити й білити, і діжу замісити. Ніякої роботи не цураюсь. І одіж собі приготувала.Та й шістнадцять літ ось-ось мало виповнитись. І таки охризували. А Мариську ще послали рік чекати.(Чути голоси). О, здається, хтось іде.

         (Заходить гурт дівчат).

Д.1.  Доброго вечора !

Д.2.  Здорові будьте !

Д.3.  А ми так поспішали, так поспішали.

Д.4.  Давайте ми Вам допоможемо.

Господиня. Ох, заторохтіли! І слово вставити не можна!

               Д.1. Ну що ви, тітко!

    Господиня. Ви б дівчата пісню заспівали!

               Д.2. Зараз. Тільки подумаємо яку!

                      (Чути спів хлопців.)

               Д.3. Ой, дівчата, хлопці йдуть!

                       (Заходять хлопці.)

             Хл.1. Добривечір дівчата! Добрий вечір, тітко, в вашій господі.

 Господиня.  А чого це Ви прийшли ? Проходьте та сідайте, щоб свати сідали.

                    (Хлопці сідають справа а дівчата зліва. Старший хлопець – береза - звертається до присутніх.)

       Береза. Як годиться в нашому народі, осінню збагачується господар статками, добром, так громада і наші братства повинні до покрови збільшитися сім`єю парубків та дівчат. Щоб це забулося, годиться нині здійснити охризування. Свічки святому Миколі та Варварі просимо засвітити Оксану та Василя, які минулого року охризувались і не по срамили честі громади.

                   (Оксана і Василь засвічують свічки )

  Господар. В сім`ї Шматлаїв виріс роботящий хлопець. Бачили ми його і на пасовищі, і у полі, і як табун коней випасав. Старших поважає, молодших не ображає. Хай прославиться у братстві і не порушить його ладу.

         Хл.2. Мене тато й мама праці навчили, мудрість дідусь і бабуся передали, щоб честь роду величати. Обіцяю про добро дбати, свою честь захищати, дівчат не кривдити, а кого серце полюбить, за дружину взяти.

        Хл.1. Хай громади не минає і в парубоцьке братство вступає.

                   (Господар обсипає зерном.)

  Господар. А ми селі з жінками порадилися і вирішили, що пора Оксанці Михайла Волошина охризуватися. Гарна дівчина роботяща, майстриня хороша – все вміє. А що голосочок має, мов весняний струмочок. Що ж, Оксанко, заспівай.

                    (Оксана співа « Ой дівчина по гриби ходила»)

    Оксана. Кожен день мене мама і тато до праці привчали, бабуся та дідусь передавали. Ото в цей день зарікаю, що берегтиму красу від вітру, а честь дівочу від зневаги.

                   (Господиня обсипає дівчину зерном)

Господиня. Охризовую тебе зерном, щоб про тебе парубки й громада згадували добром.

         Хл.3. А давайте пісню заспіваємо.

          Д.4. Краще танець затанцюємо.

Господиня. Давайте, та й ми охоту піддамо.

                    (Танцюють «Карапет»)

  Господар. Ох і стомився ж я.

            Д.1. А давайте пограємо в «Останню пару».\

       Разом. Давайте.

                  (Гра «Остання пара»)

           Д.2.(див. в вікно).Ой, уже пізно. Тай хмариться, мабуть, дощ буде.

          Д.3. Мабуть час додому йти.

    Береза. Спасибі Вам, чесні господарі, що в хату впустили та Сашка й Оксанку охризували.

Господиня. Спасибі Вам, що до нас завітали.

       Разом. До побачення. Добраніч.
 (Дівчата й хлопці виходять).

Господиня. Що то молодість. Веселилися б цілу ніч.

  Господар. На те вона й молодість.

Обряд охризування

ПРОВОДИ ЗИМИ

                        

В.1        Свято йде до нас велике,

              Свято зустрічі з Весною.

              Хай зима собі базіка,

              Що весна ще за горою.

В.2        Кожен день стає ще довше,

              Весна зиму поборола.

              Тож мастіть ви хліб потовще

               Маслом , медом та ікрою.

В.1        Кожен хоче жити краще,

              Та не всяк собі це має,

               І лише в великі свята

              гарний настрій все здолає.

В.2       Тож радійте , добрі люди,

             посміхайтеся довкола

             Бо сьогодні свято буде

             Дуже гарне , як ніколи!

        ( Звучить пісня про зиму. Виходить Зима, Дід Мороз, Снігурочка,     Сніговик.)

Зима.   Любі друзі! А хто це мені тут про соловейка згадував? Та я зараз

            цього соловейка…

Д.Мороз.  Так-так, Зимо! І я щось таке чув; ніби про соловейка.

Снігур.    А давайте прислухаємось. Може, то нам тільки здається?

Зима.        Та хто сміє у середині лютого про щебіт літнього птаха згадувати?

Д.Мороз. Не сердься , Зимо, я напущу мороз на  всіх, позаганяю людей у хати,

                 ви зрозумієте, що зима не скінчилася і на сьогоднішньому

                 святі господинею буде Зима, а не Весна.

Д.Мороз. А щоб всі в це повірили, Сніговику, зачитай 

                  наказ королеви Зими.

Сніговик. Наказ її величності, королеви Зими:

                  Я, королева Зима, повелителька  хуртовин, заметілей і вітровіїв

                  наказую:

                  1. Гарно веселитися на святі Зими;

                  2. Ні в якому разі не думати про Весну;

                  3. Всім прославляти Зиму і коритись волі моїй Королівській;

                  4.Памятайте, що влада Зими закінчиться не скоро;

                  5.Кожен, хто не буде дотримуватись даного  наказу, буде  

                     замороженим і покритим  льодом, доки триватиме Зима.

         В1.   Круте, круте завірюха, але їй останні дні.

         В2.   Весно, весно, ти нас слухай

                  За тобою ми прийшли.

   Зима.    Стійте, стійте, яка Весна?

                  Мені і без неї хороше.

         В1.   Ні, Зимонько, пора віддавати свою владу  Весні.

                         ( Звучить веснянка «Прийди, прийди, весно-красно!»)                             

    Дівч.1.   Да на нашу вулицю, на нашу.

    Дівч.2.   Та несіть пшоно і кашу.

                 (Виходить решта дівчаток : «Уже несемо.»)

    Зима.      А це що?

    Д.Мороз.  Не розумію. Хто їх прислав?

    Снігурка.  А навіщо пшоно і каша?

    Зима.         Зараз подивимось.

     Дівч.1.      А чи каша готова?

     Всі.            Готова.

     Дівч.2 .     Виносимо її  на вулицю та закопуймо.

            (Дівчата закопують кашу.)

  - Ой ми дівки-чарівниці,

  - Закопали горщик каші посеред вулиці.

  - Закопали горщик каші.

  - Ще й кілком прибили,

  - Щоб на нашу вулицю парубки ходили.

  - Закопали горщик каші

  - Ще й ракові клешні,

  - Щоб ходили парубки

  - Далекі та тутешні.

          ( Вих. порубки: «Дівчата! А де ви? Агов!)

 - Ой! хлопці йдуть.

 - Треба ховатися.

 - Та ні! Кривого танцю йти,

 - Сліди заплутувати.

(Водять хоровод «Кривий танець».Хлопці виходять і приєднуються до дівчат.)

  - Ой ви, хлопці – безштаньки,

  - Заспівайте веснянки.

  - Зиму – зимували –

  - Штанів не напряли.

Хл. А ви що?

Дів. А ми дівчата отцовські,

        Гулять не гуляли - полотна напряли.

Хл. Ой-ой-ой! Торохтіла сорока, як діжка з горохом.

Дівч.   Досить поради давати,

    Давайте будемо танцювати.

Дів.  Хлопці, нащо Вам музики,

         Коли у Вас довгі язики.

Хл.   Та досить вже! Давайте грати.

Дів.   Давайте.

      ( Грають в гру «Остання пара.»)

Дів.   Грати ви вмієте. А чи ви хлопці сильні?

Хл.    Сильні.

Дів.    Якщо сильні, то виносьте зиму

      (Виносить опудало Зими!)

 - Зимо, ти не ображайся ,

    Час прощання наступав,

    А в народі так ведеться,

    Щоби дух зими горів,

    Щоб теплішало навкруг,

 - Щоб відтаяла душа.

    Хай багаття не згорає,

   Хай керує всім Весна.  

Свято Андрія

( Звучить українська народна пісня. Вбігає дівчинка)

Дівч.      Та де ж це всі подівалися? Наче крізь землю провалилися!

( Крадучись виходить хлопчик)

Дівч.      О-о-о! Нарешті хоч когось зустріла!

Хлоп.     Ц-ц-ц! Тихенько!

Дівч.      А що таке?

Хлоп.     Я тільки що підслухав, що великі дівчата й хлопці на якісь вечорниці  

               збираються, та ще й кусати когось будуть.

Дівч.      Ну! По-перше, тебе хіба не вчили, що підслуховувати негарно, а по-друге, не

               когось, а щось. Чи не Калиту кусати вони збирались?

Хлоп.    Точно! Калиту! А ти звідки знаєш? А хто це такий?

Дівч.      Та не хто, а що! А давай і ми дівчат з хлопцями покличемо, та її покусаємо.

Хлоп.     Давай, якщо це цікаво.

Дівч.      Дуже! Біжи всіх скликати, а я - додому за Калитою і всім необхідним.

Хлоп.    Та я швидко.

(Дівчинка й хлопчик вибігають. Грає музика. Заходять учні 3-Б класу)

1-ий уч. Дівчата, хлопці! Дивіться , який гарний вигін.  Може, пограємо?

Всі.       Давайте!

2-ий уч. От тільки в що?

3-ій уч.  В таке, щоб було весело!

4-ий уч. Щоб грали всі!

5-ий уч. І щоб добре рухались, щоб не замерзли!

6-ий уч. Я придумала. А давайте пограємо в гусей і вовка.

7-ий уч. А як в нього грати?

6-ий уч. А я розкажу і покажу. Згадуйте, ми на Великдень грали. Хто буде вовком?

Хлпці. Я!

8-ий уч. А нехай вовком буде …….

(Учні грають в гру "Гуси й вовк". По завершенню гри заходять учні 3-А класу)

Уч. 1. О-о-о! А тут уже зайнято.

Хлоп.    Нічого. Чим більше, тим веселіше. Я чув так і старші говорили.

Уч.2.     То у нас що, будуть справжнісінькі вечорниці?

Хлоп.    Та щось схоже на те.

Дівч.      У нас будуть найсправжнісінькі вечорниці. Я вговорила маму, і вона

             запрошує всіх до нас додому. Бо, каже, що ж це за вечорниці на вигоні.

Хлоп.   То скоріш пішли, поки тітка не передумала.

(Всі переміщаються у приміщення, оформлене в стилі української хати.)

Уч.3. Добривечір, тітко. Можна до Вас?

Тітка. А чого ж, заходьте. Та й я з Вами молодість згадаю.

Уч.4. А ми будемо Калиту кусати.

Тітка. І Калиту кусатимете, і пісні співатимете, і в ігри гратимете.

Разом. Ура!

Уч. 5. А давайте в гру пограємо?

Уч.6. В яку?

Дівч.  Мамо, а поможете нам в оту гру пограти, що назва цікава?

Тітка. Мабуть, "Джа"?

Дівч. Точно, вона!

Тітка. Звичайно, доню. Ставай, Оленко, показувати будеш.

(Гра "Джа" 3-А клас)

Уч.7. Тітко! Там, здається, хтось прийшов.

Тітка. То нехай заходить.

(Із піснею заходять учні 2-А класу)

-   Добрий вечір Вам у господі!

Тітка. Добрий, добрий!

  • А можна до Вас на свято?

Тітка. Аякже. Заходьте, у нас  всім місця вистачить.

Дівч. Мамо! Та коли ж ми ту Калиту кусати будемо

Хлоп. Ну ти й нетерпляча. Значить ще час не прийшов.

(Чути стукіт)

Уч. 8. О-о-о! Іще хтось завітав.

Тітка. Зараз подивимось!. Ой, які ж ви маленькі, а вже й ті на вечорниці. А що ж ви вмієте робить?

Разом. В ігри грати.

Тітка. Ану ж покажіть.

(Гра 1-А та 1-Б класів)

Тітка. От молодці! Які маленькі, а такі справненькі.

(Забігає хлопчик)

  • Добривечір! А чи й правда тут вечорниці?

Разом Правда. А ви хто такі?

  • А ми тутешні. Можна й нам до вас?

Тітка. Можна, якщо будете себе чемно вести.

  • Будемо. Заходьте.

(Заходять учні 2-Б та 4 класів)

Тітка. Бачу, що вмієте ви і співати, й танцювати, і в ігри грати. А тепер давайте Калиту

            кусати. Треба обрати найспритнішого та найдотепнішого хлопчика. Він і буде

            паном Калитинським. А іншого - паном Кочергинським.

( Кусання Калити)

Кочерг. Здоров був, пане Калитинський!

Калит.   Здоров і ти будь, пане Коцюбинський.

Кочерг. Я іду Калиту кусати.

Калит.  Треба зуби добрі мати.

Кочерг. А я вкушу.

Калит.   А я впишу.

Тітка. Ну що, сподобалось? А тепер Вам час і додому, бо вже сонце сідає.

Хлоп. Спасибі Вам за гостину і за Калиту.

Тітка. На все вам добре.

Середня ланка

(Жінка порається біля столу.)

Господиня.  Все. Здається що все. В господі прибрано, стіл накритий, Калита   випечена,

                      от тільки дівчат з хлопцями немає. Де ж вони ходять?

(Чути спів.)

                       Ідуть нарешті.

Дівч.1.         Добрий вечір Вам, тітонько!

Дівч.2.         А чи пустите до хати?

Господиня. А як чемно будете вести себе, то й заходьте.

Дівч.3.         Спасибі, тітко!

( Дівчата заходять)

Дівч.4.         Святковий вечір, а настрою немає.

Тітка.           А я знаю, як вам настрій підняти. Давайте я навчу Вас на долю гадати.

Всі.              Давайте!

(Дівчата ворожать. Під кінець ворожіння чути тупіт, шум)

Дівч.5.         Дівчата, хлопці йдуть!

(Заходять хлопці)

Хлоп.1.       Добрий вечір господині і Вам, дівчатонька-голуб'ятонька!

Хлоп.2.       А чи приймете  у теплу хату погрітися, погомоніти?

Дівч.6.        Якщо нас розвеселите, пісню заспіваєте й танець затанцюєте.

Хлоп.3.       І чия ж ти така язиката будеш?

Дівч.6.        А тобі що?

Дівч.7.        А Ганна собі жениха придивляється.

Дівч.6.        Та цур тобі.

Хлоп.4.       Так Степан підходить.

Хлоп.3.       А чому б і ні. Я хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа

                    на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо-

                   невидимо. Скільки б не дивився та не придивлявся - не побачиш. А що вже до

                   худоби !..  І жуки, і гусінь, і комарі, а мухи - світа білого не видно. А крім

                  того, ціла скриня добра. Зачинена. Бо як відчиниш - все добро розлетиться,

                   адже його там міль стереже.

Дівч. 8.     Все, парубче, досить! Не хоче Ганна багатого, хоче роботящого!

Хлоп.5.    Ганно, чим я тобі не жених? Може, не зовсім і гарний, та роботящий.  Вже як

                 за щось візьмусь - за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду, а що вже обідати

                 люблю! Обідав би до самої вечері, а вечеряв би до сніданку. Вибереш мене -

                 горя не знатимеш. Я добрий, як сплю, а як обідаю, то нікого не трогаю. Ото

                 вже матимеш чоловіка!

Дівч.9.     Відійди, парубче, від дівки! Не хоче вона роботящого, а хоче розумного та

                 гарного.

Хлоп.6.    А мама кажуть, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як три волосних

               писарі вкупі. мені б ще таку жінку як я, а то візьму гіршу - люди сміятимуться.

               Ти не дивись, що я такий замурзаний. Ти мене причеши та вмий - і можна під

               вінець шкандибати. А цілуватись - то я і зараз готовий.

Господиня. Е-е-е .Ні, парубче. Рукам волі не давай. Не хоче Ганна такого.  О! А до нас

              ще хтось іде. Чуєте?

(Заходять учні 7-А класу із піснею)

 -           Добрий вечір Вам у хаті!

 -           А ми чули, що тут вечорниці?

 -           Чи пустите і нас у свою компанію?

Господиня. Та заходьте, як прийшли. Місця всім вистачить.

-            А ми не самі прийшли, а ще й з іншої вулиці дівчат та хлопців привели.

Дівч. 10. То хай покажуть, на що вони здатні, а ми вже й вирішимо: можна їм чи ні.

                Правда ж!

Разом. Аякже! Згода! Хай покажуть!

                        ( Виступ 6 класу)

Господиня.  Чи всі вже зібралися, бо вже час і за  Калиту братися.

Хлоп.7.         Тітко! Та закривайте хату на замок. Наші всі вже є.

Хлоп.8.         А й справді, нащо нам чужі люди в хаті.

Дівч.11.        Ну ви й даєте. Самі прийшли, а решті - зась. А, може, ще парубки прийдуть.

Хлоп.            А тобі одне на думці. Чим ми тобі не такі.

Дівч.11.        Так ви ж свої. Вже трохи й набридли.

Хлоп.            Оце такої.

Господиня. Та годі Вам сваритися. Відчиняйте двері, бо, здається хтось іще іде.

( Заходять учні 5-А та 5-Б класів)

           - А чи пустите у хату?

Дівч.1. Не пустимо до хати, бо дуже вас багато!

           - Пустіть ліпше, бо буде гірше.

Дівч.2. Ми як візьмем рогатини - поламаєм ваші спини.

          - Дівчаточка-голуб'яточка, та ми ж не прийшли битися, ми прийшли миритися.

          - Ми гостинців принесли, та ще й розвеселимо вас.

Дівч.3. А що ж ви вмієте.

          - А зараз побачите.

(Виступ 5-А та 5-Б класів)

Господиня. А  що, втерли вам носа наймолодші. Молодці! (прислухається)Іще хтось іде.

                     Чуєте, співають.

(Заходять учні 7-Б класу)

           - Дозвольте до вас завітати, та Калиту кусати.

           - Ми так поспішали, ледь ноги не позбивали.

Господиня. Та заходьте. Ну що, це вже точно всі. Час прийшов і Калиту кусати. Треба

                         обрати найспритнішого та найдотепнішого парубка. Він і буде паном

                         Калитинським. А іншого - паном Кочергинським.

( Кусання Калити)

Кочерг. Здоров був, пане Калитинський!

Калит.   Здоров і ти будь, пане Коцюбинський.

Кочерг. Я іду Калиту кусати.

Калит.  Треба зуби добрі мати.

Кочерг. А я вкушу.

Калит.   А я впишу.

(По закінченню гри)

Дівч.4.  Гарно, тітонько, у вас грати, та пора і честь знати.

Хлоп.   Спасибі вам за господу, за гостинність. Ми до вас і на той рік прийдемо.

             Та на цьому слові зоставайтесь здорові.

Господиня. Ходіть здорові. На все вам добре.

Старша ланка

(Хата господині. У ній парубок, дівка)

Маруся. Причепурю я, тіточко, хоч трохи вашу хату, бо щоб не прозвали й

                вас нечупайдою, як от співають про ту удову, що "сім день печі не

                топила, сіней, хати не мела..."

Господиня. Причепури, чепурухо! Та не викидай сміття надвір, бо проти ночі

                не годиться.

Маруся. Хіба ж я цього не знаю? Я замету між кочерги! (Зупинилась проти   

                Микити і з  жартом говорить). А ти, парубче, не сміти по хаті, а то

                я тебе ось цим  деркачем по губах!

Микита (дає їй лушпиння). На, викинь!

Маруся. І сам викинеш, не великий пан. 1-і, розлущився!

Микита. Відчепись ти від мене!

Господиня. Та годі вам. Скоро дівчата прийдуть.   (Чути гуркіт, сміх)

Дівч. 1. Добривечір вам у хаті

Господиня. Здрастуйте, мої любі дівчаточка!.. Отже, й гаразд, що ви

                поприходили, а то тут Микита...

Микита. Я чув колись приказку: "їж борщ з грибами, держи язик за зубами".

Дівч.2. А вгадайте, тітко, де це ми були?

Дівч.3. Ну, та й язиката!

Дівч.2. Це ми у нас на горищі курей покрали!

Господиня. Ой буде тобі на горіхи від батька!

Дівч.4. Про батька байдуже, аби мати не дізнались. Тоді буде їй сто чортів і

             сіра свита! (Регоче).

Дівч.5. Давайте, дівчата, пісню заспіваємо.

Господиня. Оце розумна річ! Справді, заспівайте! Давно вже моя хата не

             чула співів... (Дівчата співають).

Хлоп.1. (кладе хліб на стіл). Добривечір вам, тітко! Чи приймаєте гостей?

Господиня. А які ж там гості?

Омелько. Наше парубоцтво. Нараялись ми прохати вас, щоб знов прийняли

               нас на цю зиму  у вашу господу.

Господиня. Чесному парубоцтву моя хата настіж. А якщо ти, Омельку, знов

             за березу, то за твоїм розумом і моя голова не болітиме.

Омелько. Спасибі вам, тітко! Тепер же, хлопці, звеселіть тітчину господу

             гарною  піснею.

(Хлопці співають. По закінченні пісні забігає парубок)

Іван . Осьдечки й я! (Швидко говорить). Добривечір, тітко, га? Чи нема кота-тумана, кицьки-шкодливки? Пояси дітям дам; борщу забільного під лавою, хоч покришкою накритого - гребінка гарна є! Га?

Хлоп.2. Ну, замолов! Починай-бо пісні!

Іван. Пісні? Ось зараз! (Співа й пританцьовує).

Заграй мені трандибала,

Щоб я трошки подибала...

Хлоп.3. Не пустуй-бо, Йване, заводь гуртової!

Іван. Не гнівайтесь, ваше благородіє, зараз почнемо. Агов, дівчата,

          хлопці, заходьте, а то  без нас тут сумно.

(Заходять учні 10 класу. Співають)

Господиня. Спасибі, добрі молодці, за пісню!

Іван. Це я, тітко, добрий молодець, а то все шушваль!

Господиня. Що й казать, без тебе яка й гульня!

Іван. Авжеж, який без цигана ярмарок? Може, вам, тітко, потанцювати?

Господиня. Та краще в ігри грати.

                      - Тітко, це ми можемо.

Господиня.  Ану ж бо покажіть, на що ви здатні.

                      - А ви дивіться.   (Учні 9-Б класу. Гра.)

Господиня. Молодці. Справні які. Ну що, пора вечорниці розпочинати, та

                     Калиту кусати.     (Забігають учні 11 класу)

Дівчина 1. А хто це про нас забув.

Дівчина 2. Сестри вечір, добречки. Чи не телячили ви моїх  батьків. Аяже,

                 телячили,  телячили. Задрали лози та й побігли у хвіст.

Господиня. І чия ж ти така язиката будеш?

Парубок 1. Тітки Килини та дядька Кирила, що в кінці села під лісом живуть.

Парубок 2.  Ото про неї можна сказати: "Та, що із лісу вискочила" (Регочуть)

Господиня. Ох і  заторохтіли.

Парубок 3. Та годі. Давайте я вам розкажу, яка пригода зі мною сталася. Іду я

                   якось через яблуко у сад, а там гавкало як засобаче, а я через плиг

                   тин - устав та й лежу, а  потім упав- та й далі побіг. Ну як вам!

Дівчина 3. Ти що, говорити не вмієш чи з місяця звалився.

Парубок 4. А вам якби тільки глузувати. Давайте краще танцювати.

Дівчина 4. А давайте. Чи ви й у танцях такі проворні як у розмові?

(Танцюють "Кроков'як")

Господиня. Молодці! Як гарно за вами спостерігати. Такі вправні, посміхнені,

                   дружні.  Може, тепер і Калиту кусати будемо?

Разом.   Давайте!

 Господиня. Треба обрати найспритнішого та найдотепнішого парубка. Він і

                      буде паном Калитинським. А іншого - паном Кочергинським.

( Кусання Калити)

Кочерг. Здоров був, пане Калитинський!

Калит.   Здоров і ти будь, пане Коцюбинський.

Кочерг. Я іду Калиту кусати.

Калит.  Треба зуби добрі мати.

Кочерг. А я вкушу.

Калит.   А я впишу.(По закінченню гри)

Дівч.4.  Гарно, тітонько, у вас грати, та пора і честь знати.

Хлоп.   Спасибі вам за господу, за гостинність. Ми до вас і на той рік

            прийдемо.Та на цьому слові зоставайтесь здорові.

Свято Андрія

Свято Наума

 

 

( Звучить мелодія пісні «Вчать у школі». Виходить Мальвіна, веде за руку Буратіно)

Мальвіна. Буратіно, та не можна бути таким впертим! Ти розумієш, що до школи   

       необхідно ходити. Там тебе навчать читати, писати, рахувати. Ти знайдеш собі

       багато друзів. З ними гратимеш, співатимеш, танцюватимеш. Побуваєш у

       чарівній країні і познайомишся із величною королевою Казкарією, а вона вже

       навчить тебе мудрості, розсудливості, ввічливості.

Буратіно. Ти, Мальвіно, так говориш, наче я й справді найгірший хлопчик.

Мальвіна. Та зовсім ні. Але якщо не підеш, то точно таким будеш.

Буратіно.  А куди це ти мене привела. Тут так багато дітей, дорослих, та й кімната

       така чудернацька.

Мальвіна. Ми прийшли до школи. І діти всі, які тут, теж прийшли до школи, бо

       хочуть навчатися. Так що привітайся до всіх.

Буратіно. А як.

Мальвіна. Ну ти даєш. А ще кажеш, навіщо ходити до школи! Скажи як я: «Доброго

      дня, любі друзі!»

Буратіно. Доброго дня, малята! А ви правда хочете ходити в школу? Мальвіно! А

      там цікаво?

Мальвіна. Аякже! Ви помандруєте великим кораблем по загадковій країні Знань. У

      вас буде багато зупинок. Ви будете навчатись, відпочивати, навчитесь гарно

     дружити, робити цікаві поробки, а ще ви будете знайомитись із чудовими

     книгами: казками, енциклопедіями, дитячими оповіданнями. До речі, Буратіно, я

     пропоную тобі прямо зараз повідгадувати загадки

     Він  сміливий  і  веселий ,

                         Дружить  з  ним  П’єро, Мальвіна,

                         Шкода , що  не  любить  школу

                         Дерев’яний ….

                                           ( Буратіно )

 

     Біла  нивка  невеличка ,

                         Там  розсипана  пшеничка ,

                         Очками   її  зберем ,  а  думкою  розімнем .

                         Не  кущ ,  а  з  листочками ,

                          Не   сорочка , а  зшита ,

                          Не  людина ,  а  розповідає .

                                                ( Книжка )

 

     Що  за  хатка  на  узліссі ?

      Вся  ворушиться , дрижить .

      Де  не  взявсь -  кабан  біжить .

     Тут  і вовк  іде , й  ведмідь ,

      Й  кожен  в  хатці  хоче  жить

     Так  вже  тісно  їм  усім –

     Ось – ось – ось  порветься  дім,

     Що  за  дім  такий  лежить,

     І  ворушиться , й  дрижить ?

                       (  Рукавичка )

 

Вигнав  дід  козу   із  хати ,

Та  й  пішла  вона   блукати .

В  зайця  хатку   відібрала .

Всі  козу  ту  виганяли .

Рак   козуню   ущипнув –

Зайцю   хатку  повернув .

(  Коза -  дереза )

 

 

Бабуся  онучку  дуже  кохала ,

Шапочку    червону  їй  подарувала .

Дівча  ім’я   забула  сказати .

Ну , відгадали , як  її  звати ?

( Червона шапочка)

 

Він  довгу  бородищу  має ,

Ляльок   в   театрі  б’є  і  сварить ,

А  голос  в  нього – справжній  бас .

Хто  ж   це   діти ? …

(Карабас )

Він  звірят   усіх  лікує ,

Від  халеп   різних   рятує .

І   зайчат ,  і  мавпенят .

Бегемотів ,  тигренят .

Вилікує  він   за  мить ,

Все  що  в  звірів  так  болить ,

Наш   добрий  лікар …

( Айболить )

.Знайшов  півник  колосок ,

Змолотив  борошна  мішок ,

Спік  негайно  у  печі

Пиріжки  та  калачі .

Мишенят  не  пригощав ,

Бо  жоден  з  них  не  помагав .

( Колосок )

Що  втекло  від  баби  з  дідом ,-

Не   сиділось   на   вікні ,

А   зустрілось   з  зайченятком –

Ну   співать  йому  пісні .

( Колобок )

Щедрівки

 

 

(Щедрівники заходять і співають «Ой, чи є, чи нема, пан господар вдома»)

Ой чи є, чи нема Пан господар?

Щедрий вечір, добрий вечір, Пан господар вдома!

Ой нема, ой нема, Та й поїхав до млина.

Щедрий вечір, добрий вечір, та й поїхав до млина!

Та й муки спетлювать, Меду-пива купувать.

Щедрий вечір, добрий вечір, Меду-пива купувать!

Меду-пива купувать, Щедрівників частувать.

Щедрий вечір, добрий вечір, щедрівників частувать!

  • Добрий вечір, чесним господарям! А чи дозволите щедрувати?

  • Нам щедрувати – Вас з Новим роком вітати.

( Щедрівка Добрий вечір тобі, пане господарю,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами,
Вже прийшли до тебе три празники в гості,


-   Ми з Новим роком щиро вітаєм

  • Всіляких гараздів всім серцем бажаєм.

  • Здоров’я міцного і довгого віку

  • Ще й грошенят вам багато, без ліку.

  • Хай Ваші родини щасливими будуть

  • Хвороби і біди нехай Вас забудуть.

  • Нехай Новий рік добро лиш приносить

  • У казку чарівну нехай Вас запросить

(Щедрівка  Ой сивая та і зозуленька

Щедрий вечір, добрий вечір,Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та і облітала,

А в одному та і не бувала.

А в тім саду три тереми:

А в першому — красне сонце,

А в другому — ясен місяць,

А в третьому — дрібні зірки.

- А наша щедрівочка не сама ходить,

- Вона Василя з Маланкою водить.

- Вони дуже змерзли і дуже стомились

- Пустіть їх до хати, аби хоч погрілись.

(Щедрівка Наша Маланка неробоча,   В неї сорочка парубоча.

Наша Маланка малесенька,    Як конопелька, тонесенька. (2)

Наша Маланка – господиня,     На ополонці ложки мила. (2)

На ополонці ложки мила,     Ложку й тарілку упустила. (2)

Наша Маланка не сама ходить –    Нашу Маланку Василь водить. (2)

  • Маланка щедрує, Василь засіває

  • Миру й спокою Вам кожен бажає

  • Щедрівочку носять від хати й до хати

  • Хай Ваша душа буде щедра й багата

 

 

(Щедрівка Щедрик, щедрик, щедрівочко,  Йди з хати до хати

Добрих друзів добрим словом —   Серцем привітати.

Стали в парі, стали в парі    Стрілочки-сестриці.

Вище чари, повні чари.    Чари-чарівниці.

Пироги, вилазьте з печі,   Наливайтесь, вина.

Добрий вечір, щедрий вечір,    Мати Україна.

Сніговиця білолиця    І Мороз червоний —

Руки в боки й вихилясом —   Аж регочуть гони.

Хто там, хто там в шибку стука?   Може, гість далекий?

Може, змерзли біля вікон   Молоді смереки —

То щедрівка-мандрівочка   Йде з хати до хати...

Добрий вечір, щедрий вечір,   Україно-мати.

<>----(Щедрівка Добрий вечір вам,    Чи ви раді нам,  Ми не самі йдем,   Ми козу ведем.  Дід козу веде,   А вона не йде,  Дід козу віжками,   А вона – ріжками.  Де коза туп-туп,   Там жита сім куп,  Де коза хвостом,   Там жито кустом.  Тут коза впала,  Нежива стала,  А міхоноша    Бере дудочку, Надима козі    Та й у жилочку.  Уставай, коза,   Вставай, сірая,  Господиня йде,    Ковбасу несе,  Мірку гречечки   На варенички,  Та ще й голубець,   На цьому – кінець!

Го-го-го, коза,   Го-го, сірая,  Го-го, білая, 
Ой розходися,   Розвеселися 
По сьому дому,   По веселому.

  • Де коза ступає, там щастя прибуває

  • Де коза ногою, там жито копою

  • Де коза ходить, там жито родить

  • Хай коза танцює, радість Вам дарує.

  • Довго ми Вам щедрували

  • З Новим роком всіх вітали

  • Та час прийшов вирушати

  • Міхоноші дохід треба дати

  • Бо як не дасте дохід,

  • То віднесемо хату на лід,

  • А з льоду – у воду

  • Давайте доходу.

(Щедрівка За селом веселим, на лану широкім.
Щедрий вечір, добрий вечір!

Новий рік зустрівся із минулим роком..

І сказав минулий року молодому.

Не минай же щастям ні одного дому!

Снимок.PNG

                 Принцеса.  За вікном біліє сніг, падають сніжинки,

             А у залі гомін, сміх - це прийшла ялинка.

            Ось красуня лісова вогниками сяє,

            Уся школа вже співа, свято зустрічає.

            Та мені чомусь здалось,в казку завітала,

             І цю казку Королева Сніжна розказала.

             ( Звучить мелодія «В гостях у казки». Входить Королева)

Королева. Привіт, друзі, ви готові до пригод в чарівну ніч.

             Про веселе свято в лісі поведу я зараз річ.

             Як сніжком все притрусило, і поснуло все навкруг,

             Диво сталося велике: Вовк і Заєць- брат і друг.

             Подружились Мишка й Котик, і Лисичка, і Їжак.

             Одним словом, все змішалось, вийшов цілий кавардак.

Принцеса. Це цікаво! Королево, казку нам цю розкажи.

Королева. Приготуйтесь, я цю казку зараз всім вам покажу.

                    ( Під веселу музику виходять лисички)

Лисичка 1. Я лисичка, я сестричка, жвава і весела,

                   Підкрадаюсь непомітно у курник у селах.

                   Я хитренька та дотепна, що тут і казати,

                   Можу танець станцювати, пісню заспівати.

Лисичка 2. А я лисонька-красуня, хутро в мене аж блищить,

                    На мою чарівну вроду подивитись й кріт біжить.

                    На галявину лиш вийду –враз засяє все навкруг.

                    Потеплішає довкола й зацвіте зимовий луг.

Лисичка 3. От хвалько! Яка нахаба! Що дозволила собі!

                    А ми кращі із сестрою й доведемо це тобі.

                    В мене хутро, в мене хвостик, в мене вдача, врешті, є,

                    І на що моргну я оком – вмить стає усе моє.

 

 

Вовк. Здрастуйте, кумоньки! Про що це ви так голосно розмовляєте? Куди 

                          так поспішаєте?

Лисичка 1. На свято Новорічне ми хочемо піти.

Лисичка 2. Та хто із нас гарніший – не можем відповісти.

Лисичка 3. А може, вовчик-братик, ти відповідь даси?

Вовк.          Про вас, лиски гарненькі, можу розповісти.

                    Ви всі дуже вродливі, розумні, й запальні.

                    А я, сіренький вовчик, горе й біда мені.

                    Ніхто мене не любить, на свято не покличе,

                    Ніхто не привітає, здоров’ячка не зичить.

                      (Вовк плаче. Лисички його втішають)

Лисичка 1. Не плач, вовчику!

Лисичка 2. Не плач, братику!

Лисичка 3. Ми тебе із собою на свято візьмемо!

                      ( Вовк та Лисички виходять)

                  (Звучить весела музика. Забігають Білочки і Зайчик)

Білочка 1. А ми, Зайчику, спритніші.

Білочка 2. Ми моторніші.

Білочка 3.  Ми веселіші.

Зайчик.      І нічого ви не спритніші. Просто Вас троє, а я один. А так не   

                   чесно.

Білочка 1. Я Білочка-реготушка, я Білочка – пострибушка,

                  В дуплі живу, горішки гризу.

Білочка 2. На зелених гілочках дуже сумно білочкам,

                   Тому ми на свято прийшли, подарунки принесли!

Білочка 3.  Здогадайтеся, малята, хто повинен завітати?

                   Ой, не знаєте? Скажу,

                    А вірніше, підкажу.            

                      Вона маленька і пухкенька,

                     Така біленька і м’якенька!

Зайчик.      Це моя подруга Сніжинка.

Всі Білочки.   Правильно.

Сніжинка.  Малесенька сніжиночка, подружка всіх малят,

                    Я ковдра для рослин, землі і втіха для звірят.

                    На Новоріне свято так поспішала я,

                     І трішки аж прим’ялася пушиночка моя.

Зайчик.        Та не хвилюйсь, Сніжиночко,

                      Ми вмить розправим все,

                     І буде твоє платтячко пухнасте й осяйне.

       ( Зайчик і Білочки розправляють платтячко Сніжинки. Виходить янголятко)

Зайчик. Ой, дивіться, ще Сніжинка

               Завітала ось до нас.

Янголятко. Ну яка іще Сніжинка?

                    Я охороняю Вас.

                    Янголятко я маленьке,

                    Рум’яненьке і тихеньке.

                    Лиш у казці це буває,

                    Що я з вами розмовляю,

                    І танцюю, і співаю,

                    В ігри разом з вами граю.

                    (Виходять  Ведмедики.)

Ведмедик 1 У своїм барлозі солодко я спав...

                     Що трапилось?

                     І хто це тут

                     Так голосно кричав?!

Ведмедик 2. Хто посмів мене збудить,

                      Сон зимовий перебить?

Ведмедик 3. Я коли проснусь зимою,

                      Стану справжньою бідою,

                      Хто зустрінеться мені,

                      Ждуть пригоди Вас страшні.

Ведмедик 2. Взимку ми і злі, й голодні,

                      Сердять нас ці дні холодні.

Ведмедик 3.  Меду б з’їсти, та біда,

                      Спить і бджілка золота.

                      ( Вилітає бджілка)

Бджілка.   Я маленька бджілка, я весь час літаю,

                  Дуже ретельно нектар я збираю.

                  Потім у вулику в соти складаю

                  Й знову в квіткові краї відлітаю.

Ведмедик1. Ви це чули? Чи мені здалося?

                  Це ж чарівна бджілка голос подає!

Ведмедик 2. І я це почув.

                  А хіба може бджілка взимку літати,

                  медик збирати і пісню співати?

Ведмедик 3. Але ж і ми прокинулись. Напевно так буває,

                 Що в нічку Новорічну й ялинка розцвітає.

Бджілка.   Ведмедики, ведмедики, Ви б краще не гадали,

                 А медку зимового з сюрпризом скуштували.

Ведмедики. Веди нас, Бджілко!

                   ( Ведмедик і Бджілка виходять. Грає музика. Виходять Їжачок та

                    Коза- дереза)

Коза-дереза.  Я Коза- дереза, за три копа куплена…

 

 

Їжачок.    Кізонько моя мила, кізонько моя люба,

                 Не будь такою сердитою. Я ж не знав, що ти на мене наступиш.

                 Я собі мирно спав, весни дожидав,

                 а ти взяла, мене розбудила,

                 а тепер ще й насварила.

 

Коза-дереза. Через твої голочки болять в мене кісточки.

                 Я пошкодила копитце, ніжку, хвостик,

                  Ще й бочок.

                  А що буде, як побачить

                  Це Солом’яний бичок.

                   З мене буде він сміятись.

Їжачок.     Я придумав! Годі плакать!

                   Я сколю йому весь бік

                   Й поламаю роги й хвіст.

Коза-дереза. Добре! Мене ти утішив,

                   Жартами гарно потішив.

 

Їжачок.     Будемо з тобою гратись,

                  І на свято поспішати.

Коза-дереза. Ой люблю веселі свята,

                  Буде сміху там багато.

( Виходять усі казкові герої)

Принцеса. Будуть жарти, буде сміх.

Снігова королева. Подарунків цілий міх.

                   Гарну пісню заспіваєм,

                   Діда Мороза ми погукаєм.

 

( Усі співають новорічну пісню)

bottom of page