Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу .
«Хотіла б я піснею стати» Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини
ТЕМА. Леся Українка. Розповідь про життя поетеси, її мужність і силу духу .
«Хотіла б я піснею стати» Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини
Мета: поглибити знання школярів про мужню поетесу Лесю Українку; проаналізувати
її програмовий твір; розвивати вміння виділяти основні мотиви у поезіях
письменниці; доводити власні думки, спостереження; наводячи при цьому
переконливі аргументи, власні твердження; раціонально використовувати
навчальний час; виховувати почуття пошани, любові до Лесі Українки, її
мистецькому таланту; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Лесі Українки, презентація про її життя і творчість; міні-
бібліотечка художніх творів поетеси; дидактичний матеріал (тестові завдання,
картки).
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Ми закінчили вивчати творчість Великого Кобзаря. Людини, яка все своє життя присвятила служінню рідному народу та боротьбі проти поневолення українців. Сьогодні ми будемо глибше знайомитись із життєвим і творчим шляхом не менш відомої української письменниці Лариси Петрівни Косач. Давайте складемо літературне гроно, в якому визначимо спільне у творчості Т.Шевченка та Лесі Українки
Складання літературного грона «Спільне у творчості Т.Шевченка та Лесі Українки»
(Любов до народу, сила волі, незламність духу, прагнення свободи, стійкість, свобода думки, стійка громадянська позиція, нещасливе кохання, самоосвіта, коротке життя)
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності
IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1.Розповідь учителя про життя Лесі Українки. Презентація «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я маю в серці те, що не вмирає!»
Лариса Косач – геній української літератури, що входить в умовну тріаду Шевченко-Франко-Українка. Її вірші вчать ще змалку, тож здавалось би, що ми знаємо про цю поетесу все. Адже про неї завжди багато говорять, багато пишуть, багато дискутують… Принаймні, однозначно більше, ніж, скажімо, про її матір – ще одну визначну поетесу Олену Пчілку. Та насправді ми зовсім не знаємо Лесі Українки. Тож зараз я спробую трішки пролити світла на життєві таємниці феномену, який можна назвати «Ucrainka incognita». (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)
2. Ознайомлення учнів із поезією «Хотіла б я піснею стати». Аналіз поезії
Історія написання.
Вірш "Хотіла б я піснею стати..." вперше був надрукований 1894 року в журналі "Зоря". Він увійшов до другої збірки поетеси «Думи і мрії», циклу «Мелодії». Згодом ліг в основу однойменного романсу , музику до якого написав видатний український композитор Кирило Стеценко.
Рід літератури: лірика.
Вид лірики: філософська.
Жанр: вірш.
Тема: бажання ліричної героїні стати піснею, що допомагає мріяти про щастя, радіти та долати життєві труднощі.
Ідея: возвеличення людської мрії, що осягає найвищі висоти та найглибші глибини пізнання.
Основна думка: «хотіла б я піснею стати…щоб вільно по світі літати».
Основний мотив: мрії ліричної героїні, навіяні природою.
Художні засоби.
Епітети: «хвилину ясну», «яснії зорі», «співом дзвінким», «хвилі прозорі», «морем хибким», «море гучне», «щастя таємне».
Порівняння: «ясніші, ніж зорі яснії», «гучніші, ніж море гучне».
Метафора:
«Щоб геть аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким»,
«Полинути співом»
Персоніфікація: «вітер розносив луну», «лунали б … мрії і щастя».
Анафора (єдинопочаток): «щоб…».
Повтори: «ясніші… яснії», «гучніше… гучне»
Художні образи: я (мрійниця), пісня (виразник мрій ліричної героїні), вітер (воля та всюдипроникність), зорі (найвищі висоти, незбагненість), мрії (складова щастя ліричної героїні), щастя таємне (приховані мрії, можливо, нездійснені), море хибке (життєві труднощі).
Зорові образи: зорі ясні, вільний вітер, хвилі прозорі, море хибке.
Образи кольорів: яснії зорі, хвилі прозорі.
Слухові образи: луна вільного вітру, спів дзвінкий, гучний звук моря.
Віршований розмір: тристопний амфібрахій.
V. Вивчаємо теорію літератури
Ми вже працювали з вами над віршовими розмірами. Ви навчились визначати двоскладові віршові розміри. А зараз давайте згадаємо, які трискладові віршові розміри ви знаєте? (Діти відповідають)
-
Робота в групах. Кожна група отримає картки, в яких вказано чотири поезії Лесі Українки та три види трискладового віршового розміру. Група №1 визначить вірш, написаний дактилем, група №2 – амфібрахієм, група №3 – анапестом.
( Вірші Лесі українки «Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну…» (амфібрахій), «Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться?» (дактиль), «Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть думи сумні!» (анапест), «Стояла б я і слухала весну» (ямб).
VI. Підсумок уроку
Сьогодні на уроці ми ознайомилися із життєвим і творчим шляхом відомої української письменниці Лесі Українки. Проведемо бліц-опитування.
1. Улюблений жанр усної народної творчості Лесі Українки, яким вона скористалась у своїй письменницькій діяльності. (Казка)
2. Справжнє прізвище письменниці. (Косач)
3. Ім’я брата Лесі, якого вона найбільше любила і поважала. (Михайло)
4. Хвороба, від якої поетеса лікувалася впродовж всього життя. (Туберкульоз)
5. Село, в якому пройшло дитинство Лесі Українки. (Колодяжне)
6. Ім’я матері Лесі. (Олена)
7. Найулюбленіша книга Лесі. («Кобзар»)
VII. Оголошення результатів учнів на уроці
VIIІ. Домашнє завдання
Зробити ідейно-художній аналіз поезії Лесі Українки «Давня весна», скласти паспорт твору.
С ц е н а р і й
літературно-музичної композиції
"Ми твої, Тарасе,гідні нащадки"
Мета. Ознайомити з життєписом великого сина українського народу — Т. Шевченка.
Виховувати любов і повагу до спадщини, яку нам залишив поет. Учити дітей наслідувати Т. Шевченка та виконувати його заповіти.
Святково прибраний клас: портрет Тараса Шевченка, рушники, фотовиставка про життя і творчість Кобзаря, виставка його творів, ілюстрації малюнків. Біля портрета розміщені слова, що є епіграфом усного журналу:
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’ янути
Незлим, тихим словом.
(Звучить мелодія пісні «Думи мої». Слово вчителя.
Вчитель. (читає) Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині –
Однаковісінько мені....
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
ЇЇ, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
Ці геніальні слова належать українському письменнику та пророку Т.Г.Шевченку.
Тарас Григорович прожив коротке життя. На його вік випало багато страждань,
поневірянь. Рано залишився сиротою. Йому рідко посміхалася доля. Єдиною
людиною, яка по-справжньому любила та опікувалась Тарасом, була старша
сестра Катерина.
Катерина. Ой, що це таке в нас відбувається? Чому каганець горить? В хаті гамірно!
Невже мати захворіли, що кругом неї баба бігають. Ой, щось верещить. Що ж
воно? Хоч би щось побачити! Матінко рідна, дитина! Це ж у мене братик або
сестричка народились. Коли б швидше ранок, то вже й мені скажуть. А поки буду
спати, бо як побачуть батько, будуть сваритися!
Вчитель. Так на світ народився хлопчик, якого нарекли Тарасом. Хлопчик ріс
мовчазний, завжди чомусь замислений. Ніколи не тримався хати, а все тинявся
десь по бур'янах, за що його прозвали в сім'ї «малим приблудою».
Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на столик біля портрета Т. Шевченка. До неї підходить хлопчик).
Тарасик. Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах держиться?
Мати. Так, мій синочку, правда.
Тарасик. А чому так багато зірок на небі?
Мати. Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки
людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Тарасик. Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі
ледь видно?
Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра,
любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це
далеко видно.
Тарасик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
Мати. Старайся, мій хлопчику (гладить його по голові).
Вчитель. Не довго ріс Тарасик із татом і мамою. Коли хлопчику виповнилось 9 років,
померла мати, а через два роки помер і батько.
Катерина. Бідолашний мій братик… Як ти будеш далі жити? Чим можу тобі
допомогти? Якби я могла тобі зарадити! Ти став більшим, а з тобою і проблеми
більшими стали. Болить мені душа, серце кров'ю обливається від безвиході та
безпорадності. Бідний мій братику.
Тарас. Читає уривок вірша «Мені тринадцятий минало»).
Оксана. Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе. Давай я сльози витру. Не сумуй,
Тарасику, адже, кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх співаєш, ще
й, кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж?
Тарас. Еге ж, малярем.
Оксана. І ти розмалюєш нашу хату.
Тарас. Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. Ні, я не ледащо. Я буду-
таки малярем.
Оксана. Авжеж, будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні
ягняточка, що чабан у них такий, вони ж питочки хочуть!
(Оксана читає "…І ми, жартуючи, погнали чужі ягнята до води")
Вчитель. Коли Т. Шевченко був на засланні в далеких степах Казахстану, він дуже
тужив за Україною. Часто згадував своє гірке дитинство, в якому поруч були
мама, тато, брат і його сестра Катерина.
(Дівчина співає пісню «Садок вишневий коло хати).
Вчитель. Туга за рідною природою, рідним краєм звучить і в його віршах. Він
закликає український народ до боротьби за волю, за кращу долю.
(Діти читають вірші Т. Шевченка).
Вчитель. 9 березня 1861 р. Тарасу Григоровичу виповнилось 47 років. Надійшло
багато вітальних телеграм. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли
друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Тіло
Т. Шевченка було перевезено в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав
великий поет.
(Учениця співає пісню "Стоїть тополя")
Тема. Числівники у творах Т.Г.Шевченка
Мета. Глибше познайомитись із творами Т.Г.Шевченка; навчитись визначати
числівники та вміти розрізняти їх від інших частин мови, проаналізувати
числівники, що наявні в творах Кобзаря
Обладнання. Портрет Т.Г.Шевченка, таблиця «Числівник», книжка «Кобзар»
Тип уроку. Інтегрований
Епіграф уроку. Не дуріте самі себе, Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
Слово вчителя. Сьогоднішній урок не схожий на жоден попередній урок, тому що ми з вами будемо дослідниками, науковцями та читцями. Ми будемо не тільки читати твори геніального поета, Кобзаря, пророка Т.Г.Шевченка, а й спробуємо проаналізувати поезії, в яких вживаються числівники; з’ясуємо, які
із них є найбільш уживаними, а які – найменш; спробуємо навчитися відрізняти числівники від слів інших частин мови, схожих за будовою.
Для дослідження ми взяли 14 творів Тараса Григоровича. Зараз кожен із вас прочитає уривки із поезій Кобзаря та зробить аналіз вживаних числівників. Протягом уроку ми заповнимо таблицю про кількість аналізованих числівників. В кінці уроку зробимо висновок, які числівники є найуживанішими та скільки є слів інших частин мови, схожих на числівники.
ІІІ. Застосування набутих знань.
*** Читання й аналіз поезій
*** Заповнення таблиці на дошці
ІУ. Підведення підсумків
Слово вчителя. Діти! Сьогодні на уроці ми познайомилися із творами Тараса Григоровича, які не вивчаються в школі, деякі з них мало звучать на читаннях, сцені, різних святах. Я надіюсь, що ви змогли глибше зануритись у світ поезії Великого Кобзаря. Крім того, закріпили знання із теми «Числівник». Давайте зробимо висновок про те, що вдалось нам дослідити.
___ Який числівник найчастіше зустрічається у творах Т.Г.Шевченка? (Три)
___ На вашу думку, що символізує цей числівник?
___ Яких числівників більше: кількісних чи порядкових? (Кількісних- 19)
___ Чому слово тричі не є числівником? До якої частини мови воно належить
(Прислівник. Відповідає на питання як?)
Ми повинні читати твори Кобзаря, вивчати рідну мову, рости гідними нащадками Пророка. Ви – майбутнє нашої держави. Сьогоднішній урок хочу завершити словами Т.Г.Шевченка: « Обніміте ж, брати мої, найменшого брата,
Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
У. Виставлення оцінок
УІ. Домашнє завдання
Повторити вивчене про числівник. Виконати вправу 461.