top of page

День казки

День казки

Мальвіна. Привіт, друзі! Я так довго мандрувала і до вас я завітала. Ви мого невгамовного друга Буратіно не бачили? Де він міг подітися? Йому якби тільки гуляти. Зовсім вчитися не хоче. Я ж тільки трішки почитати з ним хотіла, а він десь заховався. От шибеник! Діти, а ви любите казки читати? То,можливо, допоможете мені? Я зараз заховаюсь, а ви кличте Буратіно. Як тільки  він з'явиться, то і я вийду. Згода?

(Діти гукають Буратіно)

Буратіно. Ух ти! Як дітей багато! Привіт! А ви що тут робите? Граєте? А мене теж для цього кликали? То я із задоволенням. А то моя подружка Мальвіна із себе великого педагога строїть. Все хоче мене чомусь научати. Я її кажу: "Канікули. Відпочивати треба". А вона: "Та тобі цілий рік канікули". Ні!  Так не можна. Ну навіщо ті книжки читати, якщо в Інтернеті можна все подивитись. Правда ж, друзі?

(Підкрадаючись, заходить Мальвіна)

Мальвіна.  От ти мені й попався,  бешкетнику! Зараз я тобі доведу, що

         читати треба.

 

Буратіно. Знов ти із своїм читанням? Ми тут так гарно спілкувалися.

 

Мальвіна. А зараз ще краще поспілкуємось. Буратіно! Допоможеш мені? Діти! Зараз ми помандруємо в чарівну країну  Казкарію.

(Презентація «Чарівний світ казки»)

Мальвіна. А що, Буратіно, ти не змінив думку про читання?

 

Буратіно. Ти знаєш, Мальвіно, а це цікаво.

 

Мальвіна. А хочеш стати героєм однієї з казок?

Буратіно. Аякже.

Мальвіна. То не будемо зволікати. Адже сьогодні у дітей день казки. Вони готувалися до цього дня старанно. Тож запрошуємо тебе, Буратіно.

  1. Гра « Герой якої казки загубив цей предмет»)

  2. Допоможи казковому герою потрапити додому»)

  3. Фрагмент якої казки ви зараз бачите»)

Буратіно Це так прикольно. Мені дуже сподобалось. Мальвіно! А можна, ми будемо щодня читати?

 

Мальвіна. Звичайно, можна! Давай скажемо друзям «до побачення» та підемо цікаві книги вибирати.

 

Буратіно. Всім пока. До нових зустрічей. Ходімо вже.

Сценарій свята, приуроченого Дню

писемності та мови

«Мово моя солов’їна...»

Вед.1. Добрий день, любі друзі! Учні, вчителі, всі ті, хто любить свою мову, хто

            гордиться тим, що є українцем.

Вед.2.  В землі віки лежала мова

             І врешті вибилась на світ.

             О мово, мово колискова!

             Прийми наш радісний привіт.

(Звучить пісня "Будем козаками ")

Учень 1. Нетлінним скарбом століть називають національну мову і літературу -

         скарбом, що передається від покоління до покоління, що об'єднує минуле й

         прийдешнє. Мова - живий організм, вона розвивається за своїми законами, а

         тому треба у чистоті берегти цей нетлінний скарб.

 

Учень 2. Разом з розвитком писемного слова український народ став великою нацією,

         здатного вирішувати питання будь-якої складності й ваги. Українська мова

        створювалася зусиллями численних поколінь протягом кількох епох.

         Цією мовою створені багатющі скарби усної народної творчості, написані

         художні твори світового рівня. Вона відобразила народну мудрість, досвід, мрії

        людей, красу душі.

 

Учень 3. Мова об'єднує сучасників й усі попередні покоління у велику родину -

        український народ. Від утисків і принижень її боронили українські козаки вчені, митці

        слова і діячі культури. У різні часи вони йшли за неї у в'язниці, концтабори і на смерть.

 

Учень 4. Виключно із встановленням писемності починається справжня історія  народу,

       його культури, світогляду, літератури й мистецтва. Найбільший вклад у культуру

       слов'янських народів був зроблений святими Кирилом і Мефодієм. Ними була створена

       перша слов'янська азбука із 38 букв і названа Кирилицею. Вона є основою сучасної

         азбуки всіх слов'янських народів: українців, білорусів, росіян, болгар, сербів,

        македонців. 

 

Учень 5.  Свято було встановлене  указом  президента України Леоніда Кучми   в  1997     

        році. А святкуємо ми  його на честь українського  літописця Нестора — послідовник

       творців слов’янської писемності  Кирила і Мефодія. Саме з нього, вважають

       дослідники, і починається писемна українська  мова.

 

Учень 6. Найвизначнішою працею Нестора є "Повість минулих літ" - літописне

       зведення, складене в Києві на початку ХІІ ст. "Повість" була і залишається

       найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури. Тому Нестора можна вважати

       батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

         Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І.П.Котляревський,

      а основоположником - Т.Г.Шевченко.

 

Учень 7. У світі існує понад 6 тисяч мов. Кожна мова неповторна. Як не існує веселки без

         різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов, однією з кращих

          квіток якого є наша українська мова — державна мова України.

Учень 8. Мелодійна, ніжна, солов’їна — не вистачить слів, щоб описати нашу рідну

       українську мову. Сьогодні нею розмовляють близько 45 мільйонів людей, і вона

       входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.

 

Вед.1. Для кожного мова - безцінне джерело з цілющою водою, яка рятує від спраги,

      голоду, від духовної порожнечі.

 

Вед.2. Мова - це ліки від будь-якої хвороби. Вона допомагає вийти з депресії, відшукати

     відповіді на всі питання.

 

Вед.1. Багато відомих людей висловлюють думки з приводу значимості мови.

 

Вед.2. Мова - це інтелектуальний портрет народу, його душа.

 

Учень 7. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ліна Костенко

 

Учень 8. Мова - одежа нашого духу; вона така ж жива істота, як і народ, що її витворив.

       Панас Мирний

 

Учень 9.Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його слова, ота жива

      схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє

      життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний

 

Учень 10. Та в мене є надія, що наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом

     од шумовиння і стане прозорою і міцною. М.Коцюбинський 

 

Учень 11.  Мова – доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекаємо

        її       Олесь Гончар.

         У кожнім слові – безодня простору    Микола Гоголь.

 

Учень 12. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги

            до себе. Олесь Гончар

 

Учень 13. Коли забув ти рідну мову, Яка б та мова не була –

                 Ти втратив корінь і основу, Ти обчухрав себе дотла.  Дмитро Білоус

 

Учень 14. Мова – це наша національна ознака. В мові наша культура, сутність нашої

          свідомості.  Іван Огієнко

 

Учень 15.Слова летять у душу, як лебідки, О, Боже, це неждане щастя звідки.

                Чи ненькою дароване весною, Чи сивих предків піснею дзвінкою. Ігор Редчиць

 

Учень 16. Мова –державна перлина, Нею завжди дорожіть:

                  Без мови немає країни – Мову, як матір, любіть. Федір Пантов.

 

Учень 17.  Мова – засіб висловлення думки І жива надія, неба синь.

                   Нею користуйсь, як подарунком Тільки збережи і не покинь.

Вед.1. Привіт, хлопче! Ти хто?

Незнайко. Я?! Як хто? Я - Незнайко! А куди це я потрапив?

Вед.2. На свято рідної мови. Проходь. Послухаєш. Може, щось цікаве для себе візьмеш.

Незнайко. Я й так все знаю про мову. Я - грамотний і без вашої інформації. Хочете, можете

    перевірити.

Вед. 1. Ну, Незнайко, тримайся. Ти сам напросився.

Вед.2. Зараз будеш складати іспит.

Незнайко. Залюбки.

Вед.1. Ану, шановний, розкажи якусь цікаву історію із свого життя.

Незнайко. От слухайте. Якось я в свойому пальті знайшов гроші і рішив піти в кіно. Купив

        білєт, поп-корн. Сидю, жую, а там показують як двоє корєшів каталися в митрі, а

        потом пішли в зоопарк і розсердили кінгурів, а работніки зоопарка їх вигнали одтєль.

Вед.1. Незнайку! Ти хоч сам зрозумів, що ти щойно говорив.

Незнайко. А шо таке.

Вед. 2. Таке враження, що це мова інопланетян. Так не можна.

Вед.1. Наша рідна мова - така чарівна, ніжна і чудова, а такі як ти її псують.

Вед.2. Тебе терміново треба лікувати від безмовності і це необговорюється.

Незнайко. А що мені прйдеться робить?

Вед.1. Нічого особливого. Просто вивчати українську мову.

Незнайко. Ну добре. Якщо в мене нема вибору.

Вед.2. Ти ж хочеш бути справжнім українцем, тоді іди до нас.

 

  Учень 1. Кожна мова – особлива. А вистраждану особливість нашої мови ми повинні

          берегти, полоти в ній « бур’ян », готуючи передати у спадок прийдешнім поколінням

          складений віками скарб, і щоб жила наша рідна мова вічно і  ніколи не ввійшла в

          розряд мертвих, адже ми нація – нас об’єднує національна українська мова.

 

Учень 2. Турбота про мову справа державна і кожного свідомого громадянина своєї

          батьківщини зокрема. Українська нація має по правді пишатися своєю напрочуд

          милозвучною мовою. У незалежній Україні вона нарешті здобула всі відібрані

          попередніми ідеологіями права і стала державною.

 

Учень 3. Тож давайте оберігати, плекати та звеличувати українську мову. Адже як сказав

         великий український вчений, мовознавець Іван Огієнко, «мова – душа кожної

         національності, її святощі, її найцінніший скарб»..

 

Учень 4.  Легко йти з тобою по землі     І підставлять вітрам лице відкрите!

                 Для мене ти – як і насущний хліб,      Без тебе я не зміг би в світі жити.

 

Учень 5.  Ти, рідна мово, чиста, як роса,     Цілюща й невичерпна, як криниця.

                 Святиня наша, гордість і краса,      Ти – розуму народного скарбниця!

 

                                (Учні виконують попурі про мову)

Сценарій свята, приуроченого Дню рідної мови

      Мета. Формувати розуміння того, що українська мова — наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього, українського, бажання розмовляти рідною мовою. 
 

   (Клас прикрашений народною символікою: вишитими рушниками, калиною,    

          колоссям, портретом Т.Шевченка. На дошці – вислови про мову. На столі –

          «Кобзар» та «Повість врємєнних літ».)

Учитель. Доброго дня, дорогі діти, присутні, гості! Сьогодні ми зібрались разом

           для того, щоб нагадати собі і цілому світу про те, що ми – українці! Хай

           знають усі, що поки живе наша мова – поки живе і народ. Українська мова,

           як і держава, нація, має за собою тернистий шлях, але іде вперед до кращого

           щасливого майбутнього. Сьогодні на нас з вами покладене відповідальне

           завдання: берегти, цінувати, любити і знати рідну мову.

                   Яким же був шлях найбільшого скарбу українського народу –мови-, ми і

          дізнаємося?

 

            (Вокальна група «Фантазери» (керівник Н.Журило) виконує пісню про 

             Україну. На останньому куплеті пісні з рушниками виходять дівчата й

             хлопці в національних костюмах. На останніх акордах виходить дівчина в

             ролі України.)

Учень 1. Коли до серця крадеться тривога,—

                За долю України я боюсь,—

                З молитвою звертаюся до Бога

                І мовою вкраїнською молюсь.

Учень 2. Прошу для України в Бога щастя

                І захисту для всіх її дітей.

               А мова українська, мов причастя,

               Теплом своїм торкається грудей...

Учень 3. О Боже мій, Великий, Всемогутній,

               Мою вкраїнську мову порятуй.

               І в світлий день пришестя, день майбутній

               Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Учень 4. У час цей неспокійний і бурхливий

                За долю краю рідного боюсь.

                -Мій Боже, будь ти милостивий!-

                Так маминою мовою молюсь.

Учень 5.  Моя Україно! Стражденна, змучена, розтерзана... Ти горда, велична,

               могутня, незламна... Скільки віків ти боролась за волю, за правду, за народ, 

               за мову.

Учень 6. Рідна нене моя! Скільки століть тебе ставили на коліна, та ти не здавалась,  

                збиралась із силами й піднімалась, всім ворогам на диво. Ти розквітала,

                міцніла, розправляла крила й летіла високо над світом.

Учень 7. Україно моя! Ми горді тим, що українці, що в наших жилах козацька

                кров тече,  що наша сила тільки додається, що віра наша в нас іще живе!

 

Учень 8. Що пісня солов’їна світом ллється, що хліб в нас родить щедро й сад цвіте,

                що мова українська  з покоління в покоління в’ється й за хмари сонце 

                українське не зайде.

(Пісня)

Україна. Я – Україна! Згорьована мати, що руки до неба здійма. Я прошу у Бога

                прощення і захист для всіх своїх діток: для праведних й тих, кому

                прощення нема. Я мати... Й так мені душа болить за те, що вічно треба

               боронитись від тих, хто руки простяга і хто на мене зазіха; хто хоче на

                шматки мене порвати, хто мову хоче затоптати і знищити з лиця землі.

                О мово! Вийди, скажи слово! Нехай почує цілий світ, що українська

                Барвінкова така ж негаснуча, як цвіт.

                           (Виходить дівчина в образі мови)

Мова.  Я – ваша мова! Ваша думка, слово, ваша душа. Вже скільки століть я виборюю право на життя. Але вірні доньки і сини України не дають мене знищити. Зараз я процвітаю, але багато страждань перенесла. Ось кiлька сторінок «Скорботного календаря української мови»:

- 1720 рiк - росiйський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.

- 1775 рiк - зруйновано Запорозьку Сiч і закрито українськi школи при полкових козацьких канцеляріях.

- 1862 рiк — закрито українськi недiльнi школи, якi безкоштовно органiзовували видатнi дiячі української культури, заборонено видавати книжки українською мовою.

-  1876 рiк — указ росiйського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пiсень.

- 1884 рiк — закрито всi українськi театри.

-  1908 рiк - вся культурна й освiтня дiяльнiсть в Українi визнана царським урядом Росії шкiдивою.

-   1914 рiк — росiйський цар Микола IІ лiквідовує українську пресу - газети й журнали.

-   1938 рiк — сталiнський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення росiйської мови, чим пiдтинає корiння мовi укранськiй.

 -  1983 рiк — видано постанову про так зване посилене вивчення росiйської мови в школах, що призвело до нехтування рідною мовою навiть багатъма українцями.

 -  1989 рік - видано постанову, яка закрiплювала в Українi російську мову як офiцiйну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на другий план, що позначається ще й сьогодні...

Молитва до мови  К. Мотрич

Учень 1. Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку,

               м`яти, євшан-зілля, з роси, дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

Учень 2. Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду     

                нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і

                гордого духу.

Учень 3.Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог-        

               Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія.

Учень 4. Тож стояла ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не

               впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа

               ганьби.

Учень 5. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами,

               невмирущим вогнем пісень і наповнювала душу Божим сяйвом золотисто-

               небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення.

Учень 6. Мово моя! Дзвонкова кринице на дорозі нашої долі. Твої джерела б`ють

               десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в Тобі ясні зорі,

               тому й ласкава така.

Учень 7. Тож зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров`я, довгий вік і

                навіть безсмертя тим, що молилися на дароване Тобою Слово.

Учень 8.  Бо "Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог”.

Україна. У світі існує понад 6 тисяч мов. Кожна мова  неповторна. Як не існує веселки

                без різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов, однією

                з кращих квіток якого є наша українська мова — державна мова України. Тож 

               сплетімо вінок вірності й любові нашій мові.

Учитель.  Ось і добігає кінця наше свято. У пророчому посланні «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм» український Мойсей — Тарас Григорович Шевченко писав:

Все розберіть... та й спитайте

Тоді себе: що ми?

Чиї сини? яких батьків?

Ким? За що закуті?

Поставмо ці питання й собі. Відчуймо себе не «рабами, подножками, гряззю Москви» і не «варшавським сміттям», не «перевертнями», що «з матері полатану сорочку знімають, помагають недолюдкам матір катувати». Ні! Згадаймо, що...

Ми є нащадки гнівного Тараса,

Його терни торкнулись наших тіл.

Народ возвести в націю — не в расу

Огненним словом Велетень хотів...

Встеляймо кручу пам’яті щоденно

Освяченими вітами верби:

Держава наша буде суверенна,

Коли відчуємо себе народом ми.

 

Під перші акорди пісні «Мово моя!» П. Двірського учасники свята виходять на сцену.

Снимок.PNG
Снимок1.PNG
Снимок2.PNG
Снимок 3.PNG
Снимок6.PNG
Снимок7.PNG
Снимок10.PNG
Снимок5.PNG
Снимок8.PNG
Снимок16.PNG
Снимок20.PNG
Снимок18.PNG
Снимок21.PNG
Снимок17.PNG
Снимок19.PNG
Снимок23.PNG
Снимок22.PNG

Позакласного захід, присвячений

Дню української писемності та мови

« Моя чарівна, рідна і свята»

Мета: розширювати знання учнів про українську мову; показати її красу та багатство фольклору українського народу за допомогою поетичного слова; розвивати мовлення учнів; виховувати любов до рідної мови, свого народу, рідної землі.

Обладнання: вишивані рушники, портрет Т.Г. Шевченка, написи «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», «Пісня - душа народу», «Кажуть, дитино, що мова наша – солов’їна».

 

Учитель. Добрий день, любі друзі! Учні, запрошені, всі ті, хто любить свою мову, хто

            гордиться тим, що є українцем. Сьогодні ми зібрались на свято рідної мови. 

            Скільки горя й переслідувань довелося пережити українській мові, але сьогодні

            вона процвітає, утверджується у рідній державі та за її межами.

            Свято було встановлене  указом  президента України Леоніда Кучми   в  1997

             році. А святкуємо ми  його 9 листопада  на честь українського  літописця

             Нестора — послідовника творців слов’янської писемності  Кирила і Мефодія.

            Сьогодні ми проведемо конкурс та визначимо найкращих знавців рідної мови.

            Та допоки ви налаштуєтесь на змагання, я хочу дати вам найцікавіші факти із

            історії мови.

Цікаві факти української мови

1. В українській мові існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській мові має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму і т.д.

 

2. У 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли, (на території сучасної України), записав слова “мед” і “страва ” .

 

3. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. (Росія)

 

4. Вчений В.Кобилюх довів, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше.

 

5. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.

 

6. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера “п”; на цю літеру також починається найбільша кількість слів. Літера “ф” – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків, прийшли в українську мову з інших мов.

 

7. Найдовшим словом в українській мові є слово “дихлордифенілтрихлорметилметан” (назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками). Це слово містить у собі аж 30-ть літер!

 

8. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латині, грецької та  в санскритській граматиці .

 

9. В українській мові дві букви «г». В українському алфавіті існує два варіанти букви «г». Знак, відповідний російській букві Гг, означає «південноруське хе». Знак у вигляді літери Ґґ означає «звичайне російське ге» (зустрічається виключно в запозичених словах). Букву Ґґ почали масово використовувати тільки в дев’яності роки.

 

10. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду та

      ІV відміни.

 

11. Починаючи з вісімнадцятого і до дев’ятнадцятого століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма (але не письменностей). Тому за кількістю орфографії (але не письменностей), українська мова перевершує найскладнішу – монгольську.

 

12. В кінці шістнадцятого — на початку дев’ятнадцятого століть в Україні використовувалася особлива система письма («козацький скоропис», укр.), де начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у крилиці.

 

13. За межами Європи українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). Відомо, що округ Кук в штаті Іллінойс – це 16-й з набільших у світі урядів місцевого самоврядування. В цьому окрузі проживає близько 5,5 мільйонів населеня, до складу округу входить місто Чикаго разом з передмістями. Українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даному районі.

 

14. В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).

 

 

15. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.

 

16. Сучасна українська мова налічує, згідно словника Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в даний час.

 

17. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

 

18. Зачинателем  нової української мови вважають Т.Г.Шевченка

 

19. Дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

 

 А зараз настав час розпочати наш конкурс знавців мови

Конкурс 1. « Розминка»

1.Коли Україну проголосили незалежною?

2. Коли був встановлений день української писемності та мови?

3. Хто був першим президентом?

4. Скільки букв в українському алфавіті?

5. Із скількох областей складається Україна?

6. В якій області знаходиться центр України?

 

Конкурс 2.    «Загадки-жарти».

За кожну правильну відповідь команда отримає 1 бал

1)      Яке поле не виореш? (У зошиті)

2)      У чому не можна провертіти дірку? (У воді)

3)      3 якої миски не можна наїстися? (З порожньої)

4)      У яку бочку не можна налити води? (У повну)

5)      Де вода стоїть стовпом? (У склянці)

6)      Від чого плаває качка? (Від берега)

7)     Під яким кущем ховається заєць у грозу?  (Під мокрим)

8)    До якого місця можна забігти в ліс? (До середини)

 

Конкурс 3.  Закінчіть прислів’я.

  Знай більше, а говори... (менше).

Мудрим ніхто не вродився, а... (навчився).

Без труда нема... (плода).

Краще річ нова, а дружба ... (стара).

Бджола мала, а й та... (працює).

Маленька праця краща за велике... (безділля).

Праця людину годує, а... (лінь марнує).

 

Конкурс 4.  З окремих слів складіть крилатий вираз.

  Тому, хто треба, хоче, мало, знати, спати, багато.

 Диво, українська, калинове, кохана,  мово, наше, ти.

 

Конкурс 5.  «Переговори сусіда»

Учитель.  В Україні кажуть, що жіноча зброя - віник та язик. Бо українки славляться не тільки гострим розумом, а й гострим язичком. Та хлопці наші теж у кишеню за словом не лізуть.

(Діти вчать скоромовки, виходять парами і промовляють скоромовку, намагаючись переговорити сусіда).

 

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діточок коло квіточок.

* * *

На дворі трава,

На траві дрова,

Не рубай дрова,

Бо трава здорова.

* * *

В ямі не спиться вусатому сому,

Сому вусатому сумно самому.

Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.

* * *
У зливу жахливу під кущем
Дуже змокли жук з джмелем.

* * *
Черепаха чаплю вечором
Пригощала чаєм з печивом.

* * *
Чорно-білий чорногуз
У болото чорне вгруз.

* * *
Тигренятко з тигром-татом
Тренувалися стрибати.

 

 

Конкурс 6.  «Відновіть вірш»

 Команди отримують картки із завданням. Учасники повинні відновити вірш, уставивши пропущені літери, що позначають голосні звуки. Виразно прочитати його й назвати автора.

Т_ч_ в_д_ з-п_д _в_р_    _р_м  н_ д_л_н_.

П_ш_ _тьс_ н_д в_д_  ч_ рв_н_ к_л_н_.

Т. Шевченко

 

Конкурс  7. «Шифрувальник»

 

За номерами букв алфавіту розшифрувати прислів’я, записати його в зошит і пояснити значення.

 10,    18, 1, 18, 18, 33; 16, 32, 6, 11, 18, 12; 30, 19; 15, 21, 11, 16, 1; 20, 23, 1, 29, 11, 18, 12.

 «Знання людині, що крила пташині».

 

Учитель. Доки наше журі підводить підсумки, вас запрошую послухати пісню «Мова

          єднання».

(Учні співають пісню «Мова єднання»)

(Журі оголошують результати конкурсу)

 

Учитель. Сьогодні ми з вами занурились у  глибинну криницю нашої мови.  Любімо її, вивчаймо. Українська мова — державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами нашої держави: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах.

Тож давайте оберігати, плекати та звеличувати українську мову. Адже як сказав великий український вчений, мовознавець Іван Огієнко, «мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб».

До Дня мови

Снимок.PNG
Снимок1.PNG
Снимок3.PNG
2.PNG
Снимок.PNG
Снимок2.PNG
Снимок3.PNG
5.PNG
Снимок6.PNG
Снимок1.PNG
Снимок5.PNG
Снимок4.PNG
Снимок8.PNG
Снимок7.PNG
Снимок10.PNG
Снимок9.PNG
ф.PNG
Снимокі.PNG

(Звучить голос диктора: Моя Україна – це жовте колосся,

Це жайвір у полі, це спів солов’я.

Криниця, калина і терпкая м’ята,

                                      Колиска народу твоя і моя. 

                                      Моя Україна – це синії ріки,

                                      Моя Україна – це неба блакить,

                                      Живи, Україно, віднині й повіки,

                                      Хай голос твій ніжний по світу летить.

Учні вокального гуртка співають пісню на сл. Г.Войченка, муз. В.Усатенка

 «Все то Україна – матінка моя». Керівник Н.Журило. Учні танцювального гуртка виконують український хоровод «Величальний». Керівник О.Токаренко. На останніх акордах виходить дівчина в образі України в супроводі двох хлопців-козаків)

Козак 1. Пам’ятаймо, чиї ми сини,

               Коли будні на серці, чи свято,

               Знову бачиться вдалині
               Україна, зажурена мати.

Козак 2. І зруйнована бачиться Січ,
              Де мій пращур лежить серед поля,
              А йому нахилилась до віч

              Україна, немов тополя.

Україна. Я вклоняюсь тобі, мій народе. Вам, мої горді доньки та сини.

       Я квітую, розправляю свої дужі крила дякуючи Вам, Вашій невтомній

       праці, Вашій безмежній любові та відданості. Всього буває, часом

       тяжко, та разом ми здолаємо усе: скрізь лунатиме українська мова та

       пісня, свої щедроти подарує земля і головне, незабудьмо, що нам

       допомагає в цьому Берегиня.

      (Звучить фрагмент пісні О.Злотника «Берегиня». Виходять дівчата в

        образах Берегині, Пісні та Мови)

Берегиня. Найсвятішими для кожного із нас є слова Україна, Батьківщина.

      Адже, Батьківщина – це не тільки Україна, а й рідна домівка, те місце,

      де ти народився, де проходять найкращі роки твого життя, це рідний

      край. Він починається від батьківського порога, стежини, стрункої

      тополі, з барвінку, який ніжно стелеться по садочку. Від ніжного

      маминого голосу, чарівної колискової, яка в унісон звучить із співом

      соловейка,  від запаху матіоли та м’яти, які чарують на зорі. Це рідне

      слово,  мова солов’їна  і пісня ніжна, чаруюча та велична.

Мова. Мовчала я, бо так хотіли

           Перевертні і зрадники народу.

           Та вбити мене геть не сміли,

           Передавалась я від роду і до роду.

Пісня. Пішла я від народу і від мови,

          Бо пісня – це історія жива.

          Із мовою я нації основа

          І хай Вкраїна наша вік співа.

Берегиня. Наша мова і пісня, верба і калина,

         Вся земля і родина, пшеничне колосся й хатина,

         Це все – обереги наші, вкраїнці,

         Й Берегинею судилось буть жінці.

 

    (Учні співають пісню О.Злотника на слова В.Мельніков «Батьківський    

    поріг». По закінченні пісні під звуки «Козацького маршу» виходять хлопці-

    козаки.)

Козак 3. Ви чули, чули!

Козак 4. А про що?

Козак 3. Україна знову вільна та незалежна стала!

Козак 5. Та як же про таке не чути! Це ж яка подія, радість.

Козак 4. Як довго наша держава цього прагнула.

Козак 5. Якби ще й документ побачити!

Козак 6. А у мене є. ( Дістає папір, згорнутий в сувій)

А К Т
ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Про проголошення незалежності України

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

- продовжуючи тисячолітню традиції державотворення на Україні,

- виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

- здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує

н е з а л е ж н і с т ь У к р а ї н и та створення самостійної української держави - УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
24 серпня 1991 року

Козак 3. Україну нашу молоду треба привітати.

Козак 4. Будем її величать та пісень співати.

Україночка. Яка краса! Нарешті пробудилась я від сну!

                     Я можу вільно дихать і співати,

                     Ніхто мені не може заважать,

                     Своїх людей я буду звеличати.

Козак 5. Яка ти гарна, ненько-Україно!

Козак 6. Велична, славна й молода.

Україночка. Допоможіть мені, славні козаченьки, крила розправити

              та на весь світ заявити про себе.

Козак 6. Ми із задоволенням.

          (Україночка співає пісню Г.Татарченка на сл. А.Демиденка «Україночка» )

Дівчина 1. Україно, ненько мила!

                   Найдорожчий в світі край.

                   Розправляй же, рідна, крила,

                   Розвивайся, процвітай!

Дівчина 2. Я люблю свою Вкраїну,

                  Я люблю свій рідний край.

                  Луг і річку, і калину,

                  Соловейка й тихий гай.

 

( Виходить Україна із козаками)

Україна. Такою юною була я зовсім недавно. А вже 20 літ, як народилася на світ   

           вдруге, стала незалежною, самостійною, вільною.  Дихати легше, працювати

           краще, жити вільніше. Непростий шлях випав на нашу долю, та ми змогли

           разом здолати всі труднощі, побороти всі  негаразди.  Спасибі тобі, мій народе,

           за витримку, працю та велике  бажання довести всім, хто ми є. 

Берегиня. Сини мої і доньки,

  Я жива і буду довго жити,

Бо я в Вас мати, що одна завжди!

Велика честь на Вас лягає відродити

Те, що плекали й пестили віки.

Народе мій, що ти без пам’яті і віри?

Блукання в темряві, в імлі.

Забувши про святе в життєвім вирі.

Чи знайдеш собі щастя на землі. 

Мова.  Яскравим світлом віра нам палала

            І десять заповідей в душі нам дала,
            Та чорна сила храми зруйнувала,
            Так перша свічка, як сльоза стекла.

Пісня.  Зневірився народ в свої духовні сили,

            Покірний тільки лезові меча,

            Що стер з очей стрілецької могили

             І друга згасла Пам’яті свіча.

Пам'ять. Неправда, пам'ять знову відродилась,

            Прийшла із поневолення життя,

            Щоб свічкою новою запалилась

            Душа, зірвавши  пута забуття.

             В молитвах – всіх героїв пригадаю,

           Живим у Бога щедрості просить.

            Воскресне дух, я всіх Вас закликаю

          Людської пам’яті знов свічку запалить.

Україна. Коли життя знов набирає сили,

            В ім’я народу хай вона палає.

            За муки, за життя і за могили,

            Хай вдячна пам'ять наша звеличає.

    ( Учні виконують пісню Т. Петриненко «Україно»)

Снимок.PNG
1.PNG
Снимок2.PNG
Снимок3.PNG
Снимок4.PNG

Не́стор Літопи́сець

Не́стор Літопи́сець (близько 1056, Київ — близько 1114, Київ) — київський літописець та письменник-агіограф. З 1073 - чернець Києво-Печерського монастиря. Автор «Житій святих князів Бориса і Гліба й Теодосія Печерського». Вважається упорядником (за іншою версією автором) «Повісті минулих літ». Помер і похований у Києво-Печерській лаврі.

           У церковному календарі день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця припадає на 9 листопада. Цього дня в Україні, починаючи з 1997, відзначають День української писемності та мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Достеменно мало відомо про його дитинство, так як по скромності літописець нічого не писав про своїх рідних. Можна припустити, що сім`я його мала славу знатної і багатої, так як тільки в такій можна було в ті роки отримати гідну освіту. Відомо тільки, що Нестор Літописець (роки життя його також точно не визначені: передбачається, що він з`явився на світ приблизно в 50-х роках XI ст, а помер в 1113 році), почав свій життєвий шлях у місті Києві. Це стає зрозуміло з його робіт. Відомо, що він з'явився у Києва-Печерському монастирі вже по смерті Феодосія Печерського (1074 р.), ігумен Стефан постриг Нестора в ченці і поставив його дияконом.

       Справою життя Нестора стала книжна справа, складання літописів. «Велика буває користь від учення книжного, — говорив він, — книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості… Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами». Преподобний Нестор мав знання з історії, літератури, грецької мови та богослов'я. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. Збереглися його життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.

      Ще до роботи над "Повістю временних літ" він написав "Житіє Бориса і Гліба" та "Житіє Феодосія Печерського". Проте незаперечним є те, що справою життя вченого ченця стало укладення "Повісті временних літ" (близько 1113 р. Незважаючи на те, що ім'я "чорноризця Нестора" означене в так званому Хлєбниковському списку "Повісті временних літ" у складі пізньої збірки в книгозбірні купця Хлєбникова, деякі дослідники висловлюють сумніви щодо його авторства, оскільки в інших списках цього літопису імені Нестора немає. Однак на Русі (ще в XIII cт.) саме Нестора вважали автором цієї неоціненної пам'ятки давньоруської літератури.

           У "Повісті временних літ" Нестор поставив перед собою завдання не лише доповнити попередні літописи, насамперед київський звід 1095 р., описом подій на зламі ХІ-ХІІ ст., сучасником і свідком яких він був, а й ґрунтовно переробити виклад про найдавнішу історію Руської землі.

           Упокоївся преподобний Нестор-літописець імовірно у 1113 році. Житіє Нестора вперше з'явилося у друкованому Києво-Печерському патерику від 1661 року

Снимок.PNG
Снимок1.PNG
Снимок.PNG
Снимок1.PNG
Снимок2.PNG
3.PNG
Снимок5.PNG
Снимок6.PNG
Снимок7.PNG
Снимок8.PNG
Снимок9.PNG
Снимок10.PNG
Снимок11.PNG
Снимок12.PNG
Снимок13.PNG
Снимок14.PNG
Снимок15.PNG
Снимок16.PNG
Снимок17.PNG
Снимок19.PNG
Снимок18.PNG
Снимок20.PNG
Снимок22.PNG
bottom of page